Добронравов Микола Миколайович

Добронравов Микола Миколайович (рос. Добронравов Николай Николаевич; нар. 22 листопада, 1928, Ленінград) — радянський і російський поет і драматург, що створював п'єси для дітей і радянського юнацтва.

Добронравов Микола Миколайович
Народився 22 листопада 1928(1928-11-22) (93 роки)
Ленінград, РРФСР, СРСР
Країна  СРСР
 Росія
Національність росіянин
Діяльність поет, дитячий драматург, в минулому актор
Alma mater Школа-студія МХАТ (1950)
Знання мов російська
Членство Спілка письменників СРСР
Жанр вірш і пісня
У шлюбі з Пахмутова Олександра Миколаївна
Нагороди


Життєпис

Народився у місті Ленінград (нині Санкт-Петербург).

На початку війни 1941—1945 рр. був евакуйований у місто Горький (нині Нижній Новгород). З 1942 року мешкав у поселенні Малаховка (Московська область), де закінчив середню освітню школу із золотою медаллю[1].

1950 року закінчив Школу-студію імені Немировича-Данченко, що утримувалась при МХАТ СРСР і мала статус виші. Закінчив також Московський міський Вчительський інститут ім. В. П. Потьомкіна, але не працював за фахом.

До початку 1960-х рр. працював актором у Московському театрі юних глядачів, де брав участь у виставах радянського і тогочасного репертуара. Водночас почав пробувати себе як драматург і літератор. Разом із актором Московського ТЮГа Сергієм Гребенніковим почав заробляти на новорічних програмах для радянських дітей, для радіовистав Всесоюзного радіо, на виставах для лялькових театрів. У співавторстві з Сергієм Гребенніковим була створена п'єса «Маяк загорается» у 1960 р.

Серед створеного для радянських дітей — оповідання «Скоро канікули», «Третій не зайвий» та інші[1].

З середини 1960-х рр. цілком перейшов на літературну працю. Почав створювати тексти для радянських пісень — від неглибоких і плакатних («Главное, ребята, сердцем не стареть!», «Трус не играет в хоккей», «И вновь продолжается бой»), пісень, що оспівували і героїзували комсомол до ліричних за змістом («Твой голос», «Беловежская пуща», «Как молоды мы были»). Загальна кількість текстів для пісень сягнула чотирьох сотень (400)[1].

Радянські нагороди:

  • лауреат премії Ленінського комсомола (1978 р.)
  • лауреат Державної премії СРСР (1982 р.)
  • орден Трудового Червоного Прапора (1984 р.) та інші[1].

Погляди

Підтримує анексію Криму Російською Федерацією. Подякувавши за це на телекамери в Кремлі Путіну[2][3].

Друковані поетичні збірки
  • «Вірші і пісні»
  • «Вірші»
  • «Сузір'я Гагаріна»
  • «Вічна тривога»
  • «Світить незнайома зірка»

Див. також

Джерела
  • (Біографія)
  • (російська нагорода — «За заслуги перед отечеством»)

Примітки
  1. http://ria.ru/spravka/20131122/978421952.html
  2. Бойкот російської попси. www.facebook.com (укр.). Процитовано 11 серпня 2018.
  3. Встреча с Александрой Пахмутовой и Николаем Добронравовым. Президент России (рос.). Процитовано 11 серпня 2018.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.