Добрянський Леонід Цезарович

Народився 1974 року в селі Зарудинці (Житомирська область). Від 1992-го мешкав у місті Київ (Оболонський район). З того ж року проходив строкову військову службу в Національній гвардії. 1994-го закінчив школу прапорщиків, служив до 1999 року. Працював у Державній службі охорони, по тому — в пожежній частині, згодом на склозаводі, з січня 2010 року — на ДП «Антонов»; плавильник металу та сплавів 4-го розряду. У 2013 році закінчив авіаційний технікум — спеціальність «виробництво авіаційних літальних апаратів», здобув професію техніка-технолога.

Одним з перших пішов на фронт, з 28 березня 2014-го по 2015 рік воював у складі 72-ї бригади, батальйонна розвідка. Влітку, під час боїв у Червонопартизанську зазнав контузії — міна впала біля бліндажа. З осені 2015-го проходив службу в 30-й бригаді; прапорщик, командир відділення взводу управління розвідувальної роти. Виконував завдання у багатьох гарячих точках — Маріуполь, Бахмут, Світлодарська дуга. Здавав в госпіталі кров для поранених побратимів.

13 червня 2020 року пізнього вечора загинув від мінно-вибухової травми — внаслідок мінометного обстрілу терористами, під час виконання бойового завдання на спостережному пункті поблизу села Троїцьке Попаснянського району.

Похований на Алеї Слави Лук'янівського військового кладовища міста Києва.

Без Леоніда лишились дружина, донька 1996 р.н. та два брати.

• Указом Президента України № 290/2020 від 24 липня 2020 року за «особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України» нагороджений орденом За мужність III ступеня (посмертно)[1]
• відзнака Начальника Генерального Штабу Збройних сил України «Учасник АТО»
• відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції»

• Добрянський Леонід Цезарович // Книга пам'яті
• На Луганщині загинув прапорщик Леонід Добрянський з 30-ї ОМБр
• У зоні ООС загинув 45-річний Леонід Добрянський