Довжик Василь

Васи́ль До́вжик (справжнє ім'я — Должиков Василь Михайлович, нар. 9 червня 1943, Пристайлове) — український поет і прозаїк, перекладач, драматург; актор театру і кіно; ведучий літературних програм Національної радіокомпанії України, член Національної спілки письменників (1980), Національної спілки театральних діячів[1].

Довжик Василь
Народився 9 червня 1943(1943-06-09) (78 років)
Пристайлове, Лебединський район, Сумська область, Українська РСР, СРСР
Країна  Україна
 СРСР
Діяльність поет, прозаїк, перекладач, драматург, актор, радіоведучий
Alma mater Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого

Біографічні відомості

Василь Михайлович Должиков народився 9 червня 1943 року в с. Пристайлове Лебединського району на Сумщині[2]. Освіту здобув у Лебединському педагогічному училищі (1962) та Київському театральному інституті імені І. Карпенка-Карого (1970)[2].

Служив в армії.

Працював в сільській школі с.Піски на Чернігівщині, в Бюро пропаганди художньої літератури НСПУ, в театрі "Слово". Був заступником директора Будинку літераторів в Києві.

Має сина Ярослава і доньку Софію.

Творча діяльність
  • Зіграв у понад 30 кіно-телефільмах, грає на сцені театрів.
  • Радіокоментатор Українського радіо (передачі «Антологія сатири і гумору», «Веселий всесвіт», «Сторінки української класики»)[3].

Літературна діяльність

У творчому доробку Василя Довжика:

  • збірки акровіршів-загадок «Хто ключик знає, той відгадає», «Мій Всесвіт веселий, мій світ загадковий»;
  • збірки віршів «Піду я з татом на завод», «Вчать абетку кошенята»; оповідань «Таємниця Голубої бухти»; повістей «Втеча», «Перерваний урок», «Підкувати блоху»;
  • повістей-казок «Чому усміхався трамвай», «Їжачок і квітка», «Уперта хата», «Кам'яна дуга над безоднею»;
  • п'єси «Літай-зілля», «Кіт-екстрасенс», «Щедрий вечір»;
  • книжки-комікси «Як Котик і Цуцик весело спускалися з карпатських верховин»;
  • книжки-картинки «Синя мишка»[2]

Василь Довжик — автор лібрето до трьох опер[3], переклав для театру близько 20 п'єс; написав слова для низки пісень у співробітництві з композиторами: К. Стеценком, В. Зубицьким, О. Ледньовим, О. Марцинківським, В. Степурком, Оленою Лис, Людмилою Матвійчук та іншими[джерело?].

Робота в кіно та на телебаченні

Знімався в кіно-телефільмах:

Громадська діяльність

Очолює з 1994 р.літературно-мистецьку студію Міжнародної доброчинної фундації УКРАЇНСЬКА ХАТА.

З 1995 р. є літературним редактором газети «Хата»[джерело?].

Був членом правління та приймальної комісії Національної спілки письменників України.

Співголова журі (2001) Всеукраїнського фестивалю мистецтв "Майбутнє України-діти!" та (2017) Міжнародного фестивалю культури "Гребінчині вечорниці" Гребінчині вечорниці.

Нагороди та відзнаки
  • Лауреат Літературних премій імені: Олександра Копиленка[2], Остапа Вишні[джерело?], Василя Юхимовича[джерело?], Лесі Українки[2], Степана Олійника[2], Михайла Старицького[2].
  • 2003 - Почесна грамота Міністерства культури і мистецтв україни.
  • 2006 - Почесне звання "Заслужений діяч мистецтв України". Указ Президента України від 13 жовтня 2006 року,№871/2006.
  • 2013 - Лаурет Міжнародної премії «За доброчинність» Міжнародного доброчинного фонду «Українська хата».
  • 2016 - Лауреат премії Фонду Т.Шевченка "В своїй хаті своя й правда,і сила ,і воля" у 2016 р.

Примітки
  1. Наказ Про затвердження нового складу Комітету з премії імені Івана Франка у галузі інформаційної діяльності[недоступне посилання з липня 2019]
  2. Довідник Національної спілки письменників України
  3. Володимир Коскін. Василь Довжик: «Україну можна сприймати фарсово, я сприймаю трагікомічно»

Джерело
  • Рудаков М.І.. Автографи майстрів.- К. : Міжнародний доброчиний фонд "Українська хата", 2005. - 128 с.: фотогр.,с.35-36. - ISBN 966-7025-05-5
  • Рудаков Микола./Василь Довжик:пишу з життя.//Хата (газета).№2,липень 1995.С.8
  • Рудаков Микола.Писати вчить життя.//Зоря Полтавщини:газета.1996,12 червня
  • Рудаков Микола.В.Довжик:пишу з життя.//Наше життя:газета.1995,9 червня.С.3
  • Василь Довжик
  • Сумське земляцтво в м.Києві.Вип.1 /Упорядк.В.Г.Морданя.- К.:Довіра,2005 - 318 с.,с.156 ISBN 966-507-172-6
  • Указ Президента України від 13 жовтня 2006 року,№871/2006
  • Наказ Міністерства культури і мистецтв України №140-к від 07.03.2003 р.
  • Шевченківський краєзнавчий альманах 2015-2016.-К.,"Ольвія",2016.С.83
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.