Лебединський район

Лебеди́нський район — колишня адміністративно-територіальна одиниця Сумської області України.

Лебединський район
адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Район на карті регіону
Основні дані
Країна:  Україна
Область: Сумська область
Код КОАТУУ: 5922900000
Утворений: 7 березня 1923
Ліквідований: 19 липня 2020 р.
Населення: 19 758 (на 1.02.2016)
Площа: 1700 км²
Густота: 11.6 осіб/км²
Тел. код: +380-5445
Поштові індекси: 42200-42253
Населені пункти та ради
Районний центр: Лебедин
Сільські ради: 23
Села: 125
Селища: 4
Мапа району
Районна влада
Голова ради: Калита Василь Григорович
Голова РДА: Химич Віктор Васильович[1]
Вебсторінка: Лебединська РДА
Лебединська районна рада
Адреса: 42200, м. Лебедин, вул. Сумська, 12
Мапа

Лебединський район у Вікісховищі

Географія

Лебединський район розташований у південній частині Сумської області, в лівобережній частині лісостепової зони України.

Лебединський район межує зі сходу із Тростянецьким районом, на півдні із Охтирським районом, із західної сторони з Липово-Долинським районом та на півночі — із Сумським та Недригайлівським районами Сумської області.

Недригайлівський район Білопільський район Сумський район
Липоводолинський район Тростянецький район
Полтавська область
(Гадяцький район)
Охтирський район

Адміністративним центром району є місто Лебедин, яке до складу району не входить.

Територія району становить 1700 км², населення становить 21 тис. чоловік.

Районом протікають річки Псел, Вільшанка, Грунь, Ташань, Легань, Ревки, Лозова, Будилка.

Природоохоронні території

Історія

Про заселення краю ще слов'янськими племенами свідчать археологічні знахідки при розкопках на місцях городищ поблизу сіл Пристайлово, Кам'яне, Рябушки, Василівка.

У літописних замітках збереглися записи про те, що Лебедин як слобода був заснований разом з іншими містами (Харків, Суми, Білопілля) восени 1651 року.

Але задовго до цієї дати на берегах Псла виникли поселення, козацькі слободи Межиріч, Кам'яне, Пристайлове.

Під час Північної війни зі шведами у Лебедині протягом місяця восени 1708 року знаходилася штаб-квартира царя Петра І. Тут працювала слідча комісія у справі гетьмана Мазепи, якого звинуватили у зраді і жорстоко стратили 900 козацьких старшин. На місці їх поховання відновлена Козацька могила.

У 1899 році за кошти місцевих поміщиків у Лебедині було вперше на території Російської імперії встановлено сільський телефонний зв'язок довжиною понад 100 верст. Про що свідчить меморіальна дошка на приміщенні вузла зв'язку.

Район утворений 7 березня 1923 з центром у Лебедині у складі Сумської округи Харківської губернії з Лебединської, Пристайлівської, Бобрівської, Боровенківської, Рябушинської і Бишкінської волостей з заштатним містом Лебедином.[2]

Як адміністративно-територіальна одиниця Лебединський район входить до складу Сумської області з моменту її утворення в 1939 році. До цього Лебедин був районним центром Харківської області.

У липні 1957 року до складу Лебединського району увійшов Штепівський район.

У результаті адміністративних реформ 1962 року до району були включені окремі села ліквідованих на той момент Недригайлівського та Липоводолинського районів, але з 1964 року Лебединський район знову набув попереднього вигляду, який існує і на сьогоднішній день.

Адміністративний поділ

Район адміністративно-територіально поділяється на 23 сільські ради, які об'єднують 129 населених пунктів та підпорядковані Лебединській районній раді[3].

1988 року з обліку було знято села Грядки, Іщенки, Косенки, Курди, Лісне, Молочне, Савониха, Скляри, Тимофіївка, Шияни.

2000 року з обліку було зняте село Гатка.

2007 року з обліку було знято села Верхнє, Кринички, Круте.

Населення

Розподіл населення за віком та статтю (2001)[4]
Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 12 615 2142 1744 3345 3192 2084 108
Жінки 15 250 2106 1450 3069 3841 4271 513

Національний склад населення за даними перепису 2001 року[5]:

Національність Кількість осіб Відсоток
українці 26636 95,58 %
росіяни 990 3,55 %
білоруси 91 0,33 %
молдовани 31 0,11 %
вірмени 20 0,07 %
інші 100 0,36 %

Мовний склад населення за даними перепису 2001 року[5]:

Мова Кількість осіб Відсоток
українська 26770 96,06 %
російська 974 3,50 %
білоруська 46 0,17 %
молдовська 21 0,08 %
вірменська 17 0,06 %
інші 40 0,14 %

Політика

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Лебединського району було створено 29 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 65,05 % (проголосували 10 778 із 16 658 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 53,21 % (5 735 виборців); Юлія Тимошенко — 15,76 % (1 699 виборців), Олег Ляшко — 14,21 % (1 532 виборців), Анатолій Гриценко — 5,18 % (558 виборців), Сергій Тігіпко — 3,32 % (358 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,01 %.[6]

Пам'ятки

У Лебединському районі Сумської області на обліку перебуває 86 пам'яток історії.

Персоналії

Із Лебединщиною пов'язані імена багатьох видатних людей: композитора Рахманінова С. В., оперних співаків зі світовими іменами Бориса Гмирі та Івана Стешенка, художників братів Федора та Василя Кричевських, один з яких, Василь Кричевський, у 1918 році створив тризуб — нинішній Герб України.

Село Малий Вистороп — батьківщина Двічі Героя Радянського Союзу, маршала бронетанкових військ П. С. Рибалка.

У районі жила і працювала Двічі Герой Соціалістичної Праці, знатна доярка М. Х. Савченко, яка у свій час доклала багато зусиль для збереження виведеної Згурським І.К. в передвоєнні роки лебединської бурої породи великої рогатої худоби.

Примітки

  1. Розпорядження Президента України від 14 серпня 2020 року № 437/2020-рп «Про призначення В.Химича головою Лебединської районної державної адміністрації Сумської області»
  2. Постанова ВУЦВК № 313 від 7 березня 1923 «Про адміністративно-територіальний поділ Харківщини»
  3. Адміністративно-територіальний устрій Лебединського району на сайті Верховної Ради України
  4. Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Сумська область (осіб) - Регіон, 5 рiчнi вiковi групи, Рік, Категорія населення , Стать [Населення за статтю та віком…2001] (укр.). Державна служба статистики України.
  5. Розподіл населення за національністю та рідною мовою, Сумська область (осіб) - Регіон, Національність, Рік , Вказали у якості рідної мову. Процитовано 28 січня 2018.
  6. ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Процитовано 20 березня 2016.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.