Дойра

Дойра — ударний музичний інструмент типа бубна. Поширений в Узбекистані, Таджикистані, а також у країнах Близького і Середнього Сходу. Складається з круглої обичайки (зроблена із сухої виноградної лози, горіхового або букового дерева) і натягнутою на неї з одного боку мембрани (з риб'ячої або цапиною шкіри, іноді шлунка тварини) діаметром 360—450 мм.

Виконавець на дойрі

Перед грою дойру нагрівають на сонці або біля вогню для більшого натягнення мембрани, що сприяє чистоті і дзвінкості звучання. Звук видобувається ударами 4 пальців обох рук (великі пальці служать для опори інструменту) і долонь по мембрані. Удар по середині мембрани дає низький і глухий звук, удар близько обичайки — більш високий і дзвінкий. До основного звуку приєднується дзвін металевих підвісок. Різниця в забарвленні звуку досягається завдяки різним прийомам гри: удари пальців і долоні різної сили, клацання мізинцями, ковзання пальців по мембрані, струшування інструменту та інші. Можливі тремоло, форшлаги. Динамічний діапазон — від ніжного piano до потужного forte.

Техніка гри на дойрі розроблялася століттями і досягла високої віртуозності. Репертуар дойри складають різноманітні ритмічні фігури — усулі. Дойра використовується при виконанні макомів, мугамів. В часи радянського панування дойра увійшла до складу оркестрів народних інструментів. Різновидами дойри є груз, дайра, азербайджанський деф, вірменський дапп.