Даф (музичний інструмент)

Даф (перс. دف‎‎, азерб. dəf, вірм. դափ, араб. دف‎) — старовинний народний ударний музичний інструмент, різновид бубна. Поширений насамперед в Ірані, Сирії, Азербайджані, Вірменії, Афганістані, Туреччині, Таджикистані, Узбекистані, в країнах Близького та Середнього Сходу, а також в країнах Центральної Азії. Один із небагатьох музичних інстурментів, який зумів зберегти первісну форму і дійти до наших днів, не змінивши її.

Даф

Даф
Інші назви	Дуф, Дап, Деф, Теп, Дяф, Хавал
Класифікація	Ударні музичні інструменти, Мембранофони
Подібні інструменти	Бубон, Дойра, Канжіра

Точна дата появи дафа нез'ясована. Найраніші свідчення датуються періодом правління династії Сасанідів. Також вважається, що даф виник ще до поширення ісламу. Даф мав величезний вплив в тогочасній Персії. Був одним із найголовніших духовних інструментів: гра на дафі виконувалася під час церемоніальних урочистостей, а також під час святкових дійств.

Внаслідок поширення ісламської культури пізніше даф з'явився також в Греції, Римі і Середньовічній Європі.

Інструмент має вигляд круглого дерев'яного обода, обтягненого зазвичай сап'яном[1]. У сучасному дафі мембрана може бути проте із пластику, що запобігатиме зволоженню інструмента. До обода дафа іноді чіпляють 60-70 мідних або залізних кілець, які при використанні музичного інструменту створюють короткі дзвінкі звуки при ударах.