Доктор Хто (сезон 1, 2005)

Біллі Пайпер, яка зіграла роль Роуз Тайлер

• Крістофер Екклстон у ролі Дев'ятого Доктора.
• Біллі Пайпер у ролі Роуз Тайлер (постійної супутниці Доктора в цьому сезоні).

• Каміль Кодурі у ролі Джекі Тайлер (мати Роуз).[2]
• Ноель Кларк у ролі Міккі Сміта (хлопець Роуз).[2]
• Джон Барроумен у ролі Джека Гаркнесса.

Чимало відомих на той час акторів і телеведучих Британії з'явилися у різних серіях сезону.

• Марк Бентон у ролі Клайва.[2]
• Зої Вонамейкер у ролі леді Касандри.[3]
• Саймон Келлоу в ролі Чарльза Дікенса.[4]
• Єва Майлз у ролі Ґвінет.[4]
• Пенелопа Вілтон у ролі Гаррієт Джонс.[5]
• Еннет Бедленд у ролі Марґарет Блейн.[5]
• Девід Веррі у ролі Джозефа Ґріна.[5]
• Метт Бейкер у ролі самого себе.[5]
• Ендрю Мерр у ролі самого себе.[5]
• Корі Джонсон у ролі Генрі Ван Штаттена.[6]
• Саймон Пегг у ролі Редактора.[7]
• Анна Максвелл-Мартін у ролі Суюкі.[7]
• Тамсін Ґрейґ у ролі Доглядальниці.[7]
• Шон Дінґвол у ролі Пітера Тайлера (батька Роуз).[8]
• Флоренція Хот у ролі Ненсі.[9]
• Річард Вілсон у ролі доктора Константина.[9]
• Джо Джойнер у ролі Лінди.[10]
• Давіна МакКолл у ролі Давінодроїда (голос).[10]
• Патерсон Джозеф у ролі Родріка.[10]
• Енн Робінсон у ролі Енн-дроїда (голос).[10]
• Трінні Вуделл у ролі Трінні-і (голос).[10]
• Сюзанна Константин у ролі Зу-Зани (голос).[10]

Рассел Ті Девіс впродовж пізніх 1990-х звертався до BBC з проханням відновлення «Доктора Хто». Періоду обговорення ідеї усередині студії він домігся у кінці 1998 та початку 2002 років.[11] Його основною вимогою було оновлення формату серіалу, щоб він був цікавим для аудиторії XXI століття. Таким чином, серії мали хронометраж не 25 хвилин, а 50. Також пригоди Доктора повинні були схожі на період Третього Доктора, коли персонаж в основному знаходився на Землі і працював на організацію UNIT, натомість уникаючи теми Галліфрею і Володарів Часу.[12] Свої ідеї також запропонували Дон Фрідман (серіал у жанрі фентезі), Мет'ю Ґрем (готичний стиль), Марк Ґетісс, Клейтон Гітмен і Ґарет Робертс, що планували зробити оповідь такою, щоб глядач асоціював себе з Доктором, а не його супутниками, як це було раніше.[13]

У серпні 2003 року BBC вдалось вирішити проблеми з авторськими правами, що виникли після спільного з Universal Studios та Fox виробництва фільму «Доктор Хто» 1996 року. Отож Джуді Ґарднер і Расселу Ті Девісу було доручено створити повноцінний сезон проєкту для подальшої трансляції у прайм-тайм суботнього вечора спочатку на основному каналі BBC, а потім і на регіональних. У вересні розпочалося виробництво серіалу, разом з комедійним проєктом «Казанова».[14]

26 вересня 2003 року одразу після виходу анімаційного серіалу «Крик Шалки», приурочений до 40-річчя «Доктора Хто», на прес-релізі BBC було заявлено про його правдиве відродження.[15]

Девіс самостійно створив пітч-презентацію серіалу, замість того, щоби спершу написати сценарій перших серій, що він зазвичай робив.[16] Цього разу Рассел вирішив інакше і детально описав нову концепцію Доктора, його вісімнадцятирічну супутницю Роуз, нову звукову викрутку, далеків, зникнення володарів часу та зосередження на людстві (що не було властиво класичному серіалу, там же сюжет оповідав про прибульців та інші планети).[16] Презентація була затверджена у грудні 2003 року, далі був замовлений сезон з 13 серій, за фінансової підтримки Джуді Ґарднер.[16]

До кінця 2004 року виробництво серіалу було повністю запущене. Рассел Ті Девіс, Джуді Ґарднер і представник BBC Мел Янґ стали виконавчими продюсерами нового «Доктора Хто». Філ Коллінсон виступив продюсером.[17] На посади режисерів були запрошені Кіт Боук, Еврос Лін, Джо Ахерн, Браян Ґрант і Джеймс Гоуз. Рассел Ті Девіс як шоуранер проєкту (виконавчий продюсер і головний сценарист) повинен був контролювати процес виробництва і створювати основний сюжет до всього сезону. На так званих "атмосферних брифінгах" знімальна група обговорювала атмосферу серії, яка описувалась одним словом. Наприклад, для «Порожньої дитини» обрали епітет "романтичний".[17] Cлово "Torchwood" (укр. Торчвуд) є анаграмою на "Doctor Who" і спочатку використовувалось як фальшива назва для серій першого сезону.[18] Пізніше слово було введене в сюжет другого сезону, а також ним назвали перший повноцінний телесеріал-відгалуження — «Торчвуд».[18]

Девіс також планував розробити серію-кросовер «Доктора» і серіалу «Зоряний шлях: Ентерпрайз», де за сюжетом TARDIS матеріалізувався на борту NX-01. Ідею обговорили, але через закриття другого серіалу у лютому 2005 року, світ так і не побачив кросовер двох крупних медіафраншиз.[19]

Сценарії для восьми серій першого сезону були створені самим Девісом, інші п'ять відповідно іншими сценаристами.[20] Стівен Моффат написав двосерійну історію, а Марк Ґетіс, Роберт Ширман і Пол Корнелл по одній.[20] Рассел Ті Девіс також запросив у лаври сценаристів свого приятеля Пола Еббота і письменницю Джоан Роулінг, відому серією книг про Гаррі Поттера, але вони відмовилися у зв'язку з зайнятістю.[20] Вибираючи сценаристів Рассел відмовився від усіх, хто працював над класичним серіалом, але сказав, що хотів би попрацювати з Робертом Холмсом, що помер у 1986 році, не завершивши написання «Суду над Володарем Часу».[20]

Редакторами сценарію виступали Елвін Роулендс і Гелен Рейнор. Вони стали першими жінками, що працювали над серіалом на цій посаді. Після завершення першого сезону Елвін Роулендс покинула «Доктора Хто», щоб приєднатися до виробничої групи серіалу «Життя на Марсі».[21] На відміну від тих редакторів, що трудилися над класичним серіалом, вони мали значно менше зобов'язань, тому що деякі справи перейшли до шоуранера. Зокрема, вони більше не повинні були затверджувати сценарій, натомість тільки встановлювали зв'язок між знімальною групою та сценаристами, щоб у підсумку передати готовий варіант шоуранеру для остаточного «полірування». Гелен Рейнор говорила, що дана робота не потребує творчого підходу: «Ти її частина, але вона не є частиною тебе.»[21]

Під керівництвом Рассела Ті Девіса, серіал став більш динамічним, а не таким затягнутим, як класичні серії. Замість того, щоб знімати кілька 25-хвилинних частин, команда створила цілісні 45-хвилинні серії; тільки 3 історії складалися з двох серій. Сюжети серій були слабо зв'язані між собою, тим не менш, у фіналі сезону розкрилася спільна сюжетна лінія всіх серій. Основа цієї концепції була взята з американських телесеріалів, до прикладу «Баффі — переможниця вампірів» та «Таємниці Смолвіля».[22] Також серії плавно переходили одна в одну, одна пригода призводила до появи нової небезпеки. Подібно класичним сьомому і двадцять шостому сезонам, події розгортались на Землі або недалеко від неї.[23][24]

Серії цього сезону сильно відрізнялись за атмосферою, тому що кожен належав іншому жанрові — псевдоісторична «Невгамовні мерці», фантастичний детектив «Кінець світу», «Далек» у стилі фортеця в облозі, вторгнення прибульців на Землю у «Роуз» та «Прибульці в Лондоні» / «Третя світова війна», натомість у «Порожній дитині» використали хоррор. Творці нового серіалу також звертались до супутньої продукції за «Доктором Хто», звідси серія «Далек» перейняла елементи аудіодрами «Повернення далеків» за авторством Роберта Ширмана, а «День батька» схожа за атмосферою з романами Пола Корнелла.[25] Обоє письменників були запрошені в якості сценаристів відповідних серій. Епізод «Бум у місті» містив відсилання до роману «Монстри всередині», що стало першим зв'язком із книгами за всю історію серіалу.[26] Ця традиція збереглася до сьогодні, що й утворило єдиний всесвіт.

Основні зйомки сезону розпочалися 18 липня 2004 року у Кардіффі.[27] Весь сезон знімався у південно-східному Уельсі, в основному на території Кардіффа та його околиць.[28] На знімання кожної серії знімальна група витратила приблизно два тижні.[29] Майже одразу у творців серіалу почали з'являтись проблеми зі зйомкою. Деякі сцени потрібно було перезнімати, бо відзнятий матеріал був непридатний для використання. Також костюми слівінів у серіях «Прибульці в Лондоні» / «Третя світова війна» і «Бум у місті» відрізнялися від комп'ютерних моделей, що застосовувались у динамічних сценах. Представники BBC були вимушені їхати до Террі Нейшна, щоб забезпечити появу далеків у серії Роберта Ширмана.[30] Після завершення першого виробничого блоку (який Рассел Ті Девіс описав як "зіткнення з цегляною стіною") зйомки стали значно легшими.[30] Основний знімальний процес завершився 23 березня 2005 року.[31]

Показник кількості глядачів «Роуз» у середньому складав 9,9 мільйонів з максимальним значенням у 10,5 мільйонів, відповідно 43,2% і 44,3% від усіх глядачів телеканалу на той час. Сумарний результат (включаючи відеозаписи, переглянуті протягом тижня трансляції) становить 10,81 мільйонів переглядів. Це поставило серію на третє місце за кількістю переглядів програм на BBC One того тижня і на сьоме серед усіх телеканалів компанії BBC. Перша серія привернула найбільшу увагу у всьому сезоні.[33][34] Натомість передостання серія «Злий вовк» встановила найнижчий показник глядачів (6,81 мільйон). Успіх запуску серіалу привів до того, що 30 березня 2005 року керівник драми BBC Джейн Трантер підтвердила, що поновлений «Доктор Хто» отримає продовження у вигляді різдвяного спецвипуску, а пізніше і другого сезону.[35]

Сезон був добре сприйнятий як критиками, так і шанувальниками, завоювавши вперше в історії серіалу престижну премію BAFTA.[36]

• Aldridge, Mark; Murray, Andy (30 November 2008). T is for Television: The Small Screen Adventures of Russell T Davies. Reynolds & Hearn Ltd. ISBN 978-1-905287-84-0.
• Russell, Gary (2006). Doctor Who: The Inside Story. London: BBC Books. ISBN 978-0-563-48649-7.