Доларизація

Доларизація економіки — процес витіснення національної валюти іноземною (найчастіше це долар США) та застосування її в операціях всередині країни або окремих галузях економіки.

Причини доларизації

Основною економічною причиною доларизації є надання переваги агентами долару, а не на національній валюті. Явище спостерігається в тому випадку, якщо долар більш стабільний і конвертований, ніж національна валюта. Безпосередньою причиною, за якою зазвичай слідує доларизація економіки, є слабкий контроль уряду над пропозицією грошей, внаслідок чого національна валюта постійно знецінюється, тому агенти не бажають тримати активи в національній валюті та оптимізують свої портфелі активів на користь долара.

Економічне охоплення доларизації

Доларизація може носити повний, змішаний або частковий характер, як усередині секторів національної економіки, так і по країні в цілому. Явище повної доларизації, як правило, характерно для слаборозвинених в економічному відношенні держав, і є наслідком крайньої нестабільності внутрішньої грошової системи.

Слід зазначити, що повна доларизація є крайнім заходом, і зазвичай означає визнання повної політичної неможливості контролю над грошовою пропозицією з метою уникнення інфляції. Наприклад, режим «валютної палати», при якому пропозиція національної валюти законодавчо ставиться в жорстку залежність від величини зовнішніх резервів, представляється набагато більш вигідним, адже з'являється можливість отримувати відсоток на резерви, тобто повної доларизації бажають країни, де відсутня політична можливість навіть для такого рішення.

Юридичний статус феномена
Поширеність долара США та євро у світі:
   США, засновник та регулятор долара США
   Країни, в яких долар США є офіційним платіжним засобом
   Валюти, повністю прив’язані до долара США
   Валюти, частково прив’язані до долара США
   Єврозона, засновник та регулятор євро
   Країни, в яких євро є офіційним платіжним засобом
   Валюти, повністю прив’язані до євро
   Валюти, частково прив’язані до євро

Слід розрізняти офіційну, напівофіційну і неофіційну доларизацію. Також слід враховувати, що національні гроші витісняє не тільки долар США, але і євро, австралійський долар, південноафриканський ранд, тощо. Можливо паралельне ходіння двох і більше іноземних валют (як наприклад в Зімбабве) у різних співвідношеннях до національної, які, як правило, відрізняються або більшою стабільністю в плані інфляції, або більш широким географічним ареалом свого поширення.

Часова протяжність і зворотні процеси

Доларизація найчастіше носить тимчасовий характер, хоча і досить тривалий за термінами. Якщо національна валюта починає зміцнюватися в результаті поліпшення внутрішньої економічної кон'юнктури, і цьому сприяє національний уряд, відбувається процес ревальвації національної валюти, що супроводжується дедоларизацією - тобто падінням якості іноземної валюти для внутрішнього ринку.

Історія доларизації

Аж до 1999, хоча доларизація й існувала де-факто в багатьох країнах, що розвиваються, а також отримала широке поширення в Росії та інших країнах колишнього соціалістичного блоку, юридичне скасування національної валюти уявлялося малоймовірно.

Однак не варто забувати, що Панама почала використовувати долар США вже з 1904 замість колумбійського песо, Еквадор з 2000 замість еквадорського сукре, Сальвадор з 2001 замість сальвадорського колона, Зімбабве з 2009 року замість Зімбабвійського долара.

В даний момент це найбільші офіційно доларизовані країни в світі.

Доларова зона

До теперішнього часу Доларова зона оформилася як один з валютних союзів в наступному складі.

Див. також

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.