Долинський Роман

Воював у складі 3-ї Бережанської бригади у званні підхорунжий, брав участь у боях під Львовом. Перед Чортківською офензивою був переведений на посаду команданта скорострільної сотні в ранзі хорунжого до 2-ї Коломийської бригади. В бою під Києвом був важко поранений і потрапив до більшовицького полону.

Залишившись в УРСР, поступив на партійну роботу в аграрному секторі. З січня 1934 року обіймав посаду заступника начальника політичного сектору колгоспних господарств при Київському обласному земельному управлінні, з травня 1935 р. перебував у резерві Київського обкому партії. 23 серпня 1935 заарештований, засуджений до 5 років ув'язнення.

1941 року перебрався до Бережан, де проживали родичі. В 1943 добровільно вступив до дивізії Ваффен СС «Галичина», став командиром кінної сотні. Відзначився у боях з відділами Сидора Ковпака на Холмщині у складі бойової групи Баєрсдорфа, за що отримав Хрест воєнної заслуги 2-го класу з мечами. Брав участь у боях під Бродами, в Австрії.

Після переїзду в жовтні 1945 року 1-ї дивізії Української національної армії до табору в Ріміні (Італія) Роман Долинський певний час був комендантом цього табору, згодом був замінений майором Савелієм Яськевичем.

У 1948 виїхав до Німеччини, згодом до Великої Британії; тривалий час був одним із керівників Спілки українських вояків Великої Британії.

Еміґрував до США; помер 13 березня 1961 року в Нью-Йорку від серцевого нападу.