Доманицький Платон Миколайович

Плато́н Микола́йович Домани́цький (нар. 18 листопада 1880(18801118)[1], с. Колоди́сте (нині Тальнівського району Черкаської області) — пом. 1944?) — український журналіст і кооператор, головний редактор кооперативного журналу «Комашня» в 1912—1917 роках. Брат Василя і Віктора Доманицьких.

Доманицький Платон Миколайович
Народився 18 листопада 1880(1880-11-18)
село Колоди́сте (нині Тальнівського району Черкаської області
Помер 1944?
Діяльність кооператор, громадський діяч, журналіст
Відомий завдяки головний редактор журналу «Комашня»
Alma mater Університет Святого Володимира
Батько отець Миколай Доманицький
Мати Параска Опанасівна
Родичі Брати Василь і Віктор Доманицькі
Діти мав сина

Життєпис

Платон Доманицький народився в родині священика — отця Миколая Доманицького та його дружини Параски Опанасівни. Родина Доманицьких мала давнє шляхетське походження та належала до гербу Любич[2][3].

Навчався на юридичному факультеті Університету Св. Володимира (за іншими даними — на природничому факультеті).[4][5][1]. Брав участь у студентських заворушеннях.

У липні 1905 року у рідному селі Колодистому в будинку батьків був заарештований жандармами. У нього вилучили нелегальну літературу і надрукований на гектографі наказ Державній думі «Нужды украинской школы».[6]

Був першим помічником свого старшого брата — відомого організатора кооперації на Київщині Василя Доманицького — в його кооперативних справах.[7]

1912—1917 — головний редактор тижневика «Комашня», друкованого органу Київського союзу установ дрібного кредиту.

1917—1920 — директор Київського союзбанку. Багато зробив для розбудови кредитової та сільськогосподарської кооперації в Україні.

Ковельський період

Після приходу до влади більшовиків перейшов кордон з Польщею. Жив у Ковелі за адресою: вул. Луцька, 3.

З серпня 1925 року очолював там «Народний кооператив»,[8] був власником книжкової крамниці «Світло» (ksiegarnia «Swiatło» Płaton Domanicki).

Разом з Євгеном Петриківським звернувся до міністра внутрішніх справ Польщі з проханням дозволити провести у квітні 1927 року у Луцьку з'їзд представників української православної людності.[9]

У квітні 1929 за націоналістичну діяльність потрапив під нагляд польської таємної поліції.[10]

Мав сина, доля якого невідома.

Примітки
  1. О. О. Комарова. Студентські заворушення 1907 року в Київському університеті Святого Володимира (у листах Платона Доманицького до Дмитра Требинського)
  2. Доманицкий В. Родословная фамилии Доманицких. К. : Типография Петра Барского,1901. 1 л.
  3. Комарова О. О. «Родовід прізвища Доманицьких» (1901) — нове джерело у вивченні генеалогії священицької родини // Наукові праці Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка : збірник за підсумками звітної наукової конференції викладачів, докторантів і аспірантів : у 3-х томах. Кам’янець-Подільський : Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, 2016. Вип. 15. Т. 1. С. 23-24.
  4. Гриценко І. С. Юридичний факультет Університету Святого Володимира, 1834—1920 / І. С. Гриценко, В. А. Короткий. — К.: Либідь, 2009
  5. Листи до Мітюкова Андрія Каллиниковича
  6. Радянське літературознавство, Випуски 7-12. — Видавництво Академії наук УРСР, 1970. — С. 33
  7. Ще один шевченкознавець з родини Доманицьких
  8. Українська політична еміграція і розвиток кооперації у Волинському воєводстві (1921—1926 рр.) / Давидюк Р. П.
  9. Володимир Борщевич. Волинський помянник. — Рівненська друкарня, 2004. — С. 268
  10. Організація та діяльність спецслужб національно-визвольного руху в 1921—1932 роках. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 18 листопада 2017.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.