Донецький християнський університет

Донецький Християнський Університет (ДХУ) — вищий богословський протестантський навчальний заклад, який розташовувався в Донецьку, Україна. Університет є одним із засновників Євро-Азійської Аккредитаційної Асоціації. Тимчасово призупинив свою діяльність в 2014 році.

Ціль

Метою ДХУ є підготовка священнослужителів: пастирів, місіонерів, а також викладачів, богословів, керівників християнських організацій. Сфера навчальної діяльності університету обмежена євангельськими й протестантскими деномінаціями, насамперед , євангельськими християнами-баптистами

Історія

Донецький християнський університет був заснований в 1991 році місіонерським товариством «Світло Євангелія» за допомогою Денверскої семінарії (Колорадо, США). На початку школа мала назву Донецький біблійний коледж. Процесом придбання й ремонту приміщень під коледж керував директор Донецького відділення РЄ (тепер місія «Світло Воскресіння») Леонід Картавенко.

На першому етапі Біблійний коледж мав тільки однорічну програму з підготовки місіонерів, яка була створена спільними зусиллями професора Денверської семінарії Раймонда Пригодича й правлінням місіонерського суспільства «Світло Євангелія». Програма була розрахована на підготовку широкопрофільного працівника, що може й почати роботу зі створення нової помісної церкви й розвивати її на перших етапах росту. Восени 1991 року в Донецькому Біблійному коледжі своє навчання почали 56 студентів з різних регіонів колишнього Радянського Союзу. Першим керівником школи тоді став Мельничук Олексій Іванович. Він був у цій якості до 2002 року.

Перші два роки в школі здійснювалася тільки однорічна інтенсивна місіонерська підготовка. В 1993 р. була почата трирічна програма «Бакалавр богослов'я». У цьому ж році Донецький Біблійний коледж зареєстрований як громадська організація — Донецький християнський університет.

В 1997 році ДХУ перереєстрований як релігійна організація, що має офіційними засновниками одночасно два союзи: Всеукраїнський Союз Об'єднань Євангельських християн-баптистів і Братерство Незалежних Церков і Місій ЕХБ України. Найвищим органом управління університету стає Рада Піклувальників.

В 1997 році програма «Бакалавр богослов'я» була перетворена в чотирирічну, а також була додана трирічна програма «Бакалавр місіології».

Навесні 2002 року Рада Піклувальників пропонує на посаду ректора ДХУ нову кандидатуру — Сергія Рибікова. Під його керівництвом університет продовжує пошук нових можливостей для підвищення ефективності свого служіння і до сьогодні.

У 2003 році відкрилася нова програма «Бакалавр церковного служіння» очно-заочної форми.

У 2006-го року в допомогу помісним церквам були відкриті й продовжують працювати дві сертифікатні програми: «Школа проповідників» і «Йдучи за Великим Вчителем» (програма для підготовки вчителів недільних шкіл).

У вересні 2006-го року в м. Балаклея (Харківська обл.) разом із церквою ЕХБ «Світло Євангелія» університет відкрив очно-заочну програму «Основи богослов'я і місії». У травні 2008 року відбувся перший випуск цієї програми.

У 2007 навчальному році навчальна частина університету об'єднала програми «Бакалавр богослов'я», «Бакалавр міссіології» і «Бакалавр церковного служіння» в одну програму «Бакалавр» зі спеціалізаціями у відповідних областях.

У 2008 році в університеті відкриті дві нові програми: «Бакалавр соціальної роботи» і «Основи християнського світогляду».

У цей час університет продовжує своє служіння й будує плани про подальший розвиток. У зв'язку із цим у ДХУ працює комітет зі стратегічному плануванню розвитку університету на найближчі 13 років («Стратегія −2020»).

Крім цього, на базі університету створена робоча група, що займається дослідженням з відкриття в університеті гуманітарного факультету. Надалі планується одержання державної акредитації[1]

У 2012 році ректором навчального закладу став Михайло Черенков, який до нового призначення займав посаду віце-президента Асоціації «Духовне відродження».

Сучасне становище

Влітку 2014 року кампус університету був захоплений воєнізованими формуваннями самопроголошеної Донецької народної республіки. Співробітники навчального закладу вимушено залишили територію університету, оскільки вона стала базою терористів ДНР[2][3][4].

Керівництво

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.