ІнформНапалм

Сайт informnapalm.org створено активістами на початку 2014 року після російської збройної агресії проти України та захоплення Криму. За час існування проєкту проведено два ґрунтовні розслідування щодо катастрофи «Боїнга-777», збитого в небі над Донеччиною, впорядковано бази даних російських підрозділів, які воюють в Україні, і навіть таблиці з шевронами військовослужбовців РФ. За словами засновника, журналіста Романа Бурка, першими до команди долучилися волонтери з Криму та Грузії, потім приєдналися жителі окупованого Донбасу, вільної частини України та інших країн світу[2].

Факти російської присутності на Донбасі. Інфографіка ІнформНапалм

Основним напрямом діяльності проєкту є OSINT (Open source intelligence) — розвідка, що базується на інформації з загальнодоступних, відкритих джерел, у тому числі соціальних мереж. Аналітика: аналіз ситуації на фронті в зоні АТО, регулярні аналітичні звіти, аналітичні записки. Проєкт працює з широкою мережею інсайдерів на окупованих землях, на Донбасі та в Криму. За їхньою допомогою перевіряється РОЗВД-інформація, подається інформація про військову техніку російського походження, що перебуває на лінії конфлікту[3]. Розслідування проєкту ІнформНапалм щодо командира 53-ї зенітно-ракетної бригади, відповідальної за вбивство пасажирів рейсу MH17, полковника Сергія Мучкаєва, були використані у звіті дослідницької групи Bellingcat[4].

16 травня 2015 року Роман Бурко на своїй сторінці у Facebook повідомив, що під час бою з ДРГ під Щастям у полон до українських силовиків потрапили двоє російських спецпризначенців[5]. Наступного дня він звернувся до керівництва держави та компетентних структур із закликом максимально ефективно використати факт взяття в полон кадрових російських військових і завдати тим самим вирішального удару по російській пропаганді. Роман написав на своїй сторінці:

Ми готові розповісти компетентним особам, як використати шанс правильно, ми готові допомогти його реалізувати, але потрібна політична воля і реальні дії. Це ваш шанс змінити історію і спрямувати її хід в русло перемоги.[6][7]

Приблизно о 14:50, 17 травня 2015 р. лікар диспансерного відділення Григорій Максимець на свой сторінці у facebook підтвердив інформацію про двох поранених російських військових Олександра Александрова та Євгена Єрофєєва й опублікував їхні фотографії[8]. Команда InformNapalm висловила сподівання, що українська влада й громадськість не допустять замовчування факту взяття в полон російських спецпризначенців і цю інформацію не лише оприлюднять на світовому рівні, але й використають для контрпропаганди[9][10]. OSINT-розвідник ІнформНапалм Антон Павлушко виявив у соціальних мережах дані про командира загону майора Костянтина Напольських, який керував групою ГРУ РФ у Луганську, його прізвище назвали під час допиту полонені спецпризначенці[11][12].

Після початку російської інтервенції до Сирії сайт InformNapalm почав публікацію особистих даних російських пілотів, які бомбардують сирійські міста, а спільно з медіа-проєктом Visuals створено інфографіку, що містить особисті дані екіпажів[13][14]. Ці публікації викликали негативну реакцію в Росії, зокрема у прессекретаря президента Росії Дмитра Пєскова, який заявив, що у відповідь на дії учасників проєкту «російські спецслужби прийматимуть всі необхідні заходи»[15]. У відповідь на це автори сайту заявили, що «кожне порушення об'єднаними російсько-сепаратистськими силами режиму припинення вогню на Донбасі спричинить публікацію чергового OSINT-розслідування з оприлюдненням імен, прізвищ, фотографій, бортових та реєстраційних номерів, а також інших подробиць і фактів, пов'язаних зі злочинами російських пілотів під час військової операції в Сирії»[16][17]. Телеканал Аль-Арабія порівняв цю діяльність проєкту InformNapalm з публікаціями WikiLeaks[18].

За підсумками 2016 року, спільнота мала 407 публікацій-розслідувань, 1197 перекладів і понад 3920 репостів у ЗМІ[19].

Сьогодні, через аналіз сайту informnapalm.org, використовуючи простий пошуковий запит на імена тих, хто підготував матеріал до публікації, можна виділити основних авторів статей, а саме: Роман Бурко, Іраклій Комахидзе, Михайло Кузнецов, Victory Krm, Відаль Сорокін, Антон Павлушко, Катерина Яресько, Al Gri, Денис Івашин, Кирило Мефодієв, Кузьма Тутов, Irina Schlegel та багато інших, на рахунку котрих різна кількість опублікованих статей.

У березні 2017 року, в Українському кризовому медіацентрі відбулася презентація книги «Донбас в огні»[20]. До книги увійшли докази російської агресії, виявлені та систематизовані волонтерами ІнформНапалм[21].

У квітні 2018 року, InformNapalm опублікував інтерактивну базу даних російської агресії[22]. База даних Russian Aggression — це результат роботи волонтерів за чотири роки, понад 1700 OSINT-розслідувань InformNapalm систематизовані і розділені на дві групи: російське озброєння, виявлене на Донбасі; підрозділи російської армії, що брали участь в агресії проти України, Грузії, Сирії[23]. У базі доступний пошук за номером військової частини та назвою підрозділу. Зображення шевронів військових частин чи військової техніки клікабельні і ведуть до переліку розслідувань[24][25].

Окрім розвідки на основі відкритих даних спільнота ІнформНапалм брала активну участь і в кібервійні. У березні 2016 року спільнота ІнформНапалм почала співпрацювати з Українським кіберальянсом — активістами хакерських груп FalconsFlame та Trinity, згодом до Українського кіберальянсу увійшла також група RUH8 та окремі гактивісти групи КіберХунта. Кіберактивісти передавали дані, добуті в результаті зламів ресурсів агресора, спільноті ІнформНапалм для аналізу й подальшого оприлюднення.

Завдяки співпраці з хакерами волонтери ІнформНапалм змогли отримати доступ до приватних файлів окремих російських бойовиків. У березні 2016 року група кіберактивістів FalconsFlame передала волонтерам ІнформНапалм дані, добуті з телефону співробітника Федеральної служби виконання покарань Росії Миколи Рейхенау: фото, на яких російський окупант зафіксований у населених пунктах Луганськ, Ізварине, Сорокине (колишній Краснодон), Донецьк, Іловайськ, Бахмут (колишній Артемівськ), Дебальцеве, Вуглегірськ. Також в телефоні було відео та фото з Донецького аеропорту, зроблені у січні 2015 року[26]. Після публікації статті на офіційний YouTube-канал спільноти ІнформНапалм прийшов лист від керівництва YouTube з вимогою видалити відео[27] впродовж 48 годин через отриману скаргу на порушення конфіденційності. Волонтери ІнформНапалм після низки консультацій підготували відкритий лист до редакції YouTube[28]. Зокрема, у листі було сказано:

“Суб’єкт на відео – співробітник ФСВП РФ й перебуває в службовому відрядженні при виконанні злочинного наказу. Дані, зафіксовані на відео, є фото- і відеофіксацією правопорушень, які надалі будуть розглянуті на Міжнародному військовому трибуналі. На відео зафіксовано: незаконний перетин українського кордону, участь в незаконних збройних формуваннях, ведення бойових дій та здійснення терористичної діяльності, докази найманства та інші протиправні дії, скоєні суб’єктом.”

Розглянувши лист, адміністрація YouTube прийняла рішення: «…Вказаний контент не порушує наші правила про конфіденційність і тому видалятися не буде»[29]. 9 травня 2016 року українські хакери здійснили операцію «#OpMay9»: ними були зламані 9 пропагандистських вебсерверів російських терористів[30].

Після зриву операції «Прикормка»[31][32] ІнформНапалм застережив про загрозу національній безпеці України з боку антивіруса NOD32 від ESET[33], яка прагне догодити українським та російським клієнтам[34][35].

У середині липня 2016 року хакерські групи FalconsFlame, Trinity, RUH8 і КіберХунта передали до ІнформНапалм дані, які вони здобули шляхом злому серверів департаменту із забезпечення державного оборонного замовлення Міністерства оборони Російської Федерації; згідно з даними, на закупівлю нового озброєння Міноборони РФ планувало 2015 року витратити понад половину всього бюджету країни.

У січні 2017 року на центральному державному німецькому телеканалі ARD вийшов сюжет «Україна: Кібервійна»[36], у якому йшлося про кібератаки з боку РФ по цивільній інфраструктурі України. У сюжеті німецькі журналісти показали кадри відеографіки ІнформНапалм «Ідентифікація 75 російських військових частин, кадрові військові яких воюють на Донбасі»[37].

У березні 2017 року гактивісти Українського кіберальянсу ексклюзивно передали розвідувальній спільноті ІнформНапалм дані, добуті з комп'ютерів розвідувального управління 2 АК (Луганськ, Україна) ЗС РФ. Підтвердивши закриті дані інформацією з відкритих джерел, ІнформНапалм опублікував розслідування про участь 136 ОМСБр ЗС РФ у війні проти України[38][39].

У квітні 2018 року ІнформНапалм проаналізував дані, ексклюзивно надані Українським кіберальянсом (виписки з двох наказів про харчове забезпечення військовослужбовців, яких відряджали на бойове завдання в період окупації Росією Криму), і опублікував звіт про участь військовиків 18 ОСМБр ЗС РФ в операції захоплення Криму. Волонтери ІнформНапалм провели розвідку відкритих джерел і знайшли в профілях соцмереж військовослужбовців, які фігурують у наказах, фотодокази участі в загарбанні українського Криму. У звіті волонтери назвали шляхи перекидання військовослужбовців у Крим, місце розташування польового табору російських окупантів у н. п. Воїнка, а також ідентифікували в Криму російський БТР-82А військової частини № 27777 (18 ОМСБр ЗС РФ)[40][41][42].

В травні 2021 р., волонтери проєкту ІнформНапалм з інформування широкої аудиторії про російсько-терористичну агресію проти України, зібрали факти безпосередньої участі військовослужбовців 15-ї ОМСБр Збройних Сил (РФ) в агресії проти України. На основі 14 власних OSINT-розслідувань, ІнформНапалм та низки додаткових фотосвідчень і даних з інших джерел, вдалося встановити 40 російських військовослужбовців, які виконували приховані бойові завдання. Ці дані підтверджують, що починаючи з 2014 року 15-та ОМСБр Збройних Сил (РФ) була залучена до бойових дій проти України переважно на території Луганської області, а також брала участь в операції із захоплення та окупації Криму[43].

25 жовтня 2015 року, альянс хакерських груп КіберХунта, FalconsFlame, RUH8 і Trinity передали спільноті ІнформНапалм дамп із поштової скриньки офісу Владислава Суркова, політичного радника Володимира Путіна, що охоплює період вересня 2013 — листопада 2014 року сукупним розміром майже 1 ГБ[44]. Матеріали періоду 2015—2016 років були передані спецслужбам для проведення розслідування. Витік документів включав 2337 листи з поштової скриньки Суркова. Листи ілюструють плани Росії політично дестабілізувати Україну і координації справ з основними лідерами терористів ЛНР та ДНР.

Зовнішні відеофайли
	33 типи озброєння та спецтехніки РФ, виявлені на окупованих частинах Донецької та Луганської областей в період бойових дій з 2014 по 2016 рік, ІнформНапалм, опубліковано 6 вересня 2016 року[45].

Волонтери групи Інформнапалм змогли виявити численні випадки застосування сучасної високотехнологічної зброї російськими терористами. Зокрема, були встановлені факти застосування сучасних засобів РЕБ на захопленому російськими бойовиками Донбасі:[46][47]

• комплекс придушення GSM-зв'язку РБ-341В «Леєр-3»;
• комплекс радіоелектронного придушення КХ і УКХ зв'язку РБ-301Б «Борисоглебськ-2»;
• автоматизована станція перешкод Р-934УМ;
• автоматизована станція перешкод Р-330Ж «Житель»;
• комплекс РЕБ «Торн».

На осінній сесії Парламентської асамблеї Ради Європи, що розпочалася 10 жовтня 2016 р. у Страсбурзі, українська делегація представила відеопрезентацію[48][49] InformNapalm та доповідь[50], в яку увійшли факти, зібрані методом OSINT-розвідки волонтерською спільнотою InformNapalm, що доводять присутність сучасного російського озброєння і спецтехніки на окупованій території, хоч це озброєння ніколи не постачалося в Україну[51][52].

19 листопада 2016 р. на річному засіданні Парламентської асамблеї НАТО в Стамбулі під час роботи Комітету з питань цивільного виміру безпеки українська парламентська делегація представила два відео спільноти InformNapalm з доказами російської військової агресії проти України: відеопрезентацію, представлену в жовтні на ПАРЄ та нову відеопрезентацію[53] з доказами участі кадрових російських військових з 75 військових частин ЗС РФ у війні на Донбасі[54][55].

У середині листопада 2016 р., народний депутат України Ірина Фріз передала Канцлеру Федеративної Республіки Німеччина Ангелі Меркель нову відеопрезентацію про участь російських регулярних військ на Донбасі з ідентифікацією підрозділів, що спеціально підготовлена міжнародною волонтерською розвідувальною спільнотою InformNapalm. Зустріч відбулася в рамках відзначення 25-річчя Робочої Групи німецьких меншин (AGDM) в Федеральному Союзі Європейських національностей. Ангела Меркель запевнила, що розуміє драматичність ситуації на Сході України та висловила готовність і надалі підтримувати нашу державу, хоча, за її словами, це робити досить складно[56].

• Російсько-українська кібервійна
• Донбас в огні
• OSINT

• Офіційний сайт
• InformNapalm. Новітня зброя. Як працює волонтерська мережа із розвідки за відкритими даними. Український тиждень. 21 грудня 2015.
• Історія InformNapalm
• Канал Inform Napalm на YouTube
• Українські хакери викрали з сервера Міноборони РФ дані про об'єми військових контрактів Росії
• Війська Росії в Білорусі та на її кордонах — Денис Івашин про ситуацію поблизу України