Дорогов Сергій Іванович

Сергій Іванович Дорогов (нар.. 12 вересня 1959, Щучинськ, Казахська РСР, СРСР) — радянський і російський актор театру та кіно.

Дорогов Сергій Іванович
Дата народження 12 вересня 1959(1959-09-12)[1] (62 роки)
Місце народження Щучинськ (нині Бурабайський район, Акмолинська область, Казахстан)
Громадянство  Росія
 СРСР
Alma mater Воронезька державна академія мистецтв (1987)
Професія актор
IMDb ID 3509367
 Дорогов Сергій Іванович у Вікісховищі

Біографія

Сергій Дорогов народився в місті Щучинськ Акмолинської області (Казахська РСР). З 1966 по 1976 роки навчався в середній школі № 14 міста Рудного Кустанайської області.

Після закінчення школи служив в армії в ракетних військах і приїхав до Москви, де намагався вступати до театральних вузів[2]. Не вступивши, влаштувався працювати на будівництві коперовщиком — працював на будівельних машинах для забивання паль в котлован при закладці фундаменту. Під час інтерв'ю кореспонденту газети «Східний округ» Сергій Дорогов згадував: «Ми будували дуже багато об'єктів по всій Москві — і в центрі, і на околицях, і платили за таку роботу дуже добре. Пам'ятаю, коли через декілька років я закінчив інститут і прийшов служити до театру, то отримував у декілька разів менше, ніж на будівництві»[3].

З 1983 по 1987 роки Спргій Дорогов навчався у Воронезькому державному інституті мистецтв на курсі Н. В. Дубинського) за спеціальністю «Актор театру і кіно».

Кар'єра

  • з 1981 по 1983 рік — Народний театр ДК ЗІЛ
  • з 1988 по 1990 рік — актор Воронезького молодіжного театру
  • з 1990 по 2005 рік — актор театру «Сатирикон» імені Аркадія Райкіна, також знімався у фотосесіях для реклами мережі магазинів «Scarlett»
  • з 2005 по 2007 рік — актор театру Сатири

Особисте життя

Одружений (дружина Тетяна, з якою він розписався у 2002 році). З майбутньою дружиною познайомився, коли прийшов працювати до театру «Сатирикон», де працювала і Тетяна — художником-гримером.

Має доньку Анну. Донька навчається на факультеті журналістики і працює на телеканалі «Росія-24» (художником-гримером, як і мати).

Вистави

  • Антреприза «Сказ про Федота стрільця» (2007)
  • Мініатюра «Забули Ви»
  • «Переполох в голубнику» (2007) Альбен — прима травесті-шоу, подруга Жоржа (Співдружність акторів Таганки)
  • «Нам все ще смішно» Чаплін («театр Сатири»)
  • «Екстремадурські вбивці» (2003) Адель (театр «Сатирикон»)
  • «Гамлет» один з свити (театр «Сатирикон»)
  • «Чудовий рогоносець» чоловік Флоренс (театр «Сатирикон»)
  • «Шантеклер» (2001) метелик
  • «Слуги й сніг» Грюндих, судовий виконавець
  • «Сірано де Бержерак» (1992) Ле-Бре (театр «Сатирикон»)
  • «Уявний хворий» батько Диафуарус (театр «Сатирикон»)
  • «Лев Гурич Синичкін» Синиця (Воронезький молодіжний театр)
  • «Мистецтво лову кролика» Ігор (Серпуховський музично-драматичний театр)
  • «Шість кадрів шоу» — (ТелеТеатр)
  • «Любити по-російськи»

Фільмографія

  • 1982 Червоні дзвони. Фільм 2. Я бачив народження нового світу червоноармієць (немає в титрах)
  • 1982  Покровські ворота  пацієнт лікарні (немає в титрах)
  • 1982 Кешка і маг
  • 1993 Рипкіна любов  Директор
  • 1997  Дружок
  • 1998  Смачного
  • 1998 Твір до Дня Перемоги  бармен
  • 2000 Марш Турецького, серія «Секретна співробітниця» Антон Плетньов
  • 2001  Шукачі  ветеринар (4, 11 і 13 серії)
  • 2002 Чоловіча робота 2
  • 2003 Росіяни амазонки 2  Льоха
  • 2003  Невідкладна допомога  ветеринар Петро
  • 2003 Повернення Мухтара, серія «Приватні детективи»
  • 2004 На розі, у Патріарших 4  Смоляков
  • 2004  Сліпий (Ліквідатор)  Інокентій Слєпнєв
  • 2004 Віола Тараканова. У світі злочинних пристрастей, серія «Чорт з табакерки»  Микита Соловйов
  • 2004  Далекобійники 2, серія «Боротьба за виживання» капітан Єрьомін
  • 2006  Кадетство  батько Вероніки, першої дівчини Перепечко, китаєзнавець
  • 2006  Виклик, серія «І раб, і цар»  Єрмаков, мер міста
  • 2006 Великі дівчинки, серія 4 «Весілля дочки»  Федір
  • 2006 Формула Зеро  директор НДІ
  • 2006 Російський переклад — полковник у міністерстві оборони
  • 2006 Хто в домі господар?, Серія 90 «Тяжкий хліб моделей»  Ігор
  • 2006  Кінець світу  слідчий
  • 2007 Татусеві доньки  пацієнт Васнецова; бард
  • 2007 Кохання-зітхання  слідчий Груздєв
  • 2007 Агентство Алібі  клієнт
  • 2007 Аеропорт 2, серія «Слова і вчинки»  Толя Веселкін
  • 2007 Повернення Турецького  слідчий Антон Плетньов
  • 2008 Кінець 6-го розділу  вчитель літератури
  • 2008 Моя улюблена відьма, серії «Дивний вечерю» і «Сивина в бороду, біс у ребро» батько Івана Столєтова
  • 2008 Тариф новорічний  дружинник
  • 2008  Крок за кроком  Андрій, пілот
  • 2008  Десантний батя  Рощин, комісар
  • 2009  Ісаєв  артист філармонії
  • 2009 — Сім дружин одного холостяка (серіал)
  • 2009 Терористка Іванова  Олег Андрійович Судаков, полковник міліції
  • 2010  Точка кипіння  Василь, чоловік Тетяни
  • 2011 Вороніни  Олег (тато Свєти)
  • 2011 Товариші поліцейські, серія 19 «Ревізор. Інквізитори»- Арсеній Волжанський (лжеполковник Балієв)
  • 2012 Велика ржака  Алмазов, власник ломбарду
  • 2012 — Береги  Сидорчук
  • 2014 Таємниця чотирьох принцес  стражник
  • 2015 Де живе Надія?  Аркадій Петрович Полянчиков

Телепроєкти

  1. Дорога передача — скетч-шоу (2005)
  2. 6 кадрів — скетч-шоу (2006—2014)
  3. Нереальна історія (2011) батько Олени Кукушкіної; Леонід Ілліч Брежнєв
  4. Навколо сміху — гість (2017)

Примітки

  1. ČSFD — 2001.
  2. Сергей Дорогов: «В загсе не верили, что у меня первый брак» 30.04.2010
  3. Елена Харо.  Сергей Дорогов: Сокольники — как Ватикан внутри Москвы Архівовано 20 березня 2014 у Wayback Machine. // Восточный округ. — 2014.  6 (49) за 21 февраля. С. 14. Архивировано 20 марта 2014 года.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.