Дорош Андрій Юліанович
Андрій Юліанович Дорош (9 травня 1948, Львів — 15 серпня 2009, там само) — львівський історик, мистецтвознавець, колекціонер. Син Юліана Дороша.
Андрій Юліанович Дорош | |
---|---|
Народився |
9 травня 1948 Львів |
Помер |
15 серпня 2009 (61 рік) Львів |
Поховання | |
Місце проживання | Львів |
Країна | СРСР→ Україна |
Національність | українець |
Діяльність | історик, мистецтвознавець |
Alma mater | Львівський державний університет імені Івана Франка |
Галузь | історія, мистецтвознавство |
Заклад | Львівський палац мистецтв |
Посада | головний мистецтвознавець |
Батько | Дорош Юліан-Юрій Омелянович |
Мати | Дорош (Хоркава) Стефанія Михайлівна[1] |
Життєпис
Народився Андрій Дорош 9 травня 1948 року у Львові в родині відомого фотографа, мистецтвознавця Юліана Омеляновича та Стефанії Михайлівни Дорошів[1]. Після закінчення львівської середньої школи № 28 вступив на вечірнє відділення історичного факультету Львівського державного університету імені Івана Франка, яке закінчив у 1972 році[2].
Від 1967 року працював науковим співробітником Львівського музею українського мистецтва. У 1977 році перейшов працювати у Державний історико-архітектурний заповідник у Львові, який згодом перетворився на Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради. Рівночасно, з відкриттям у 1996 році Львівського палацу мистецтв, де Андрій Дорош впродовж 11 років займав посаду головного мистецтвознавця. Співпрацюючи з видавництвом «Центр Європи» та низкою періодичних видань, Андрій Дорош в міру можливостей намагався впливати на хід мистецького процесу у Львові[2].
Помер 15 серпня 2009 року у власному помешканні у Львові[3]. Похований на 23 полі Личаківського цвинтаря[4].
Доробок
Автор вступних статей до каталогів виставок творів С. Голінчака, А. Гончарук, О. Каменецької-Остапчук, П. Обаля, І. Фартух; розвідок у періодичних виданнях з питань історії та сучасних проблем архітектури й образотворчого мистецтва Західної України. Уклав альбом-каталог «Іван Крушельницький. Графіка» (2004). Автор книг «Подих італійського Ренесансу в Галичині» (2002), «Хресту твоєму: Твори Тараса Лозинського» (2006), а також путівника «Львів: Проходи не без задоволення і з мораллю» (2008)[4].
Примітки
- Андрій Дорош. rodovid.org. Процитовано 6 вересня 2021.
- Виставка сучасного мистецтва присвячена пам'яті відомого мистецтвознавця Андрія Дороша. museum-lh.lviv.ua. КЗ ЛОР «Історико-краєзнавчий музей». 27 травня 2020. Архів оригіналу за 2 грудня 2020. Процитовано 6 вересня 2021.
- Помер відомий львівський мистецтвознавець і колекціонер Андрій Дорош. zikua.tv. ZIK. 17 серпня 2009. Процитовано 6 вересня 2021.
- Андрій Байцар (25 липня 2019). Родина українських митців Дорошів і Винники. baitsar.blogspot.com. Процитовано 6 вересня 2021.
Джерела
- Бірюльов Юрій Олександрович Дорош Андрій Юліанович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2020. — ISBN 944-02-3354-X.
Посилання
- Проєкт «Міський медіаархів»: Добірка фотографій Андрія Дороша. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 6 вересня 2021.