Дорош Юліан-Юрій Омелянович
| Дорош Юліан Омелянович | ||||
|---|---|---|---|---|
 Ю. Дорош. Львів, 1929 | ||||
| Ім'я при народженні | Дорош Юліан-Юрій Омелянович | |||
| Народився |
9 червня 1909 Жидачів | |||
| Помер |
20 липня 1982 (73 роки) Львів | |||
| Поховання | ||||
| Громадянство |
 Україна | |||
| Національність | українець | |||
| Діяльність | фотограф, етнограф | |||
| Alma mater | Львівський національний університет імені Івана Франка | |||
| Мова творів | українська | |||
| Роки активності | 1928–1982 | |||
| Жанр | документалізм | |||
| Членство | Пласт і Українське фотографічне товариство | |||
| Діти | Дорош Андрій Юліанович | |||
|
| ||||
Юліа́н-Ю́рій Омеля́нович До́рош (9 червня 1909, Жидачів, нині Львівської області — 20 липня 1982, Львів) — український фотограф-художник, піонер української кінематографії в Галичині, етнограф, краєзнавець. Член Українського фотографічного товариства.
Життєпис
Юліан Дорош народився 9 червня 1909 року в сім'ї австрійського митника у Жидачеві. Згодом батька було переведено на Тернопільщину, і дитинство Юліан провів у м. Копичинці. На початку 1920-х років родина Дорошів оселилася в Станіславі, де Юліан закінчив українську гімназію. Там він вступив до «Пласту», де вперше взяв до рук фотокамеру. З того часу Дорош веде фотолітопис пластунських таборів. Ю. Дорош належав до 11 куреня імені І. Мазепи. Член 15 куреня УСП «Орден Залізної Остроги», Великий Канцлер куреня, обозний мандрівно-сталого курінного табору влітку 1930 року. Член ОПК Львів (1929), підреферент світлин економічного реферату Верховної Пластової Команди (1928—1930), відзначений похвальним письмом (1930).
1927—1932 навчається на юридичному факультеті Львівського університету. Життєвий шлях Юліана Дороша був пов'язаний з Винниками. Тут, у родині дядька — письменника та педагога Антона Крушельницького, під час навчання на юридичному факультеті Львівського університу, мешкав Юліан Дорош (у родині своїх двоюрідних братів Івана та Тараса, синів письменника). У той час А. Крушельницький видавав журнал «Нові шляхи», довкола якого гуртувалися українські поети, художники-авангардисти, критики та архітектори. Цей період суттєво вплинув на світобачення та подальшу творчість Дороша. З тих часів починається його регулярна співпраця з багатьма львівськими українськими виданнями («Дні», «Життя і знання», «Кіно», «Світло й тінь», «Українські вісти»), крім того він веде рубрики фотолюбителя у пластових журналах «Вогні» і «Молоде життя», а також у газеті «Неділя», де він був співредактором.
Після виїзду родини Крушельницьких до совєцької України у Дороша виникли проблеми з житлом і працевлаштуванням. Друзі запропонували йому роботу фотографа і перекладача в науковому «Товаристві прихильників Гуцульщини» з Варшави, яке щороку проводило збір етнографічного матеріалу в Карпатах. Саме матеріали, зібрані під час роботи у Товаристві, склали основу виставки «Наша Батьківщина у світлині» (1935 р.), організованої Українським фотографічним товариством у Львові.
Напередодні Другої світової війни Ярослав Пастернак (знайомий з Дорошем ще з часів спільної роботи в УФОТО) проводив археологічні розкопки у княжому Галичі (Крилосі), які на його запрошення, знімав Ю. Дорош.
У 1939 році Ю. Дорош разом з О. Довженком і В. Софронівим-Левицьким, подорожував Карпатами (Косів, Кути, Криворівня). У Жаб'є знімали гуцульське весілля з подружньою парою, кіньми, пістолями і стрільбою.
Роки війни були для нього непродуктивними, він заледве зробив декілька сімейних фото.
З 1946 року починається новий період у житті майстра, який відзначився рядом творчих здобутків. У 1956—1965 роках Ю. Дорош — фотограф відділу археології Інституту суспільних наук АН УРСР. Учасник археологічних експедицій інституту. Його фотографії публікувалися в працях з археології, етнографії, народного мистецтва, експонувалися на трьох персональних виставках. Він влаштовується фотографом у Львівському історичному музеї, працює на кафедрі історії техніки Львівського політехнічного інституту, одним із перших у Львові опановує техніку кольорової фотографії.
У 1956 році за пропозицією І. Крип'якевича при відділі археології Інституту суспільних наук АН УРСР Ю. Дорош організовував фотолабораторію, в якій друкували ілюстрації до путівників, альбомів, книжок («Історичні проходи по Львову» та ін.).
На честь Юліана Дороша названа вулиця у Львові.
Творчий доробок Юліана Дороша
Найвідоміші фотографії
Перший успіх Дороша-фотографа — альбом із назвою «Субреферат світлин при Економічному Рефераті В. П. К. у Львові», датований 1928 роком. Містить він 44 світлини, що ілюструють З'їзд пластунів-абсольвентів 30.06.1928 року, жіночий та новацький табори у Підлютому, старшопластунський табір на Соколі та загальний вид Сокола у тому ж таки 1928 році, а також водний табір над Дністром.
Фільми
- 1929 — «Свято молоді» — документальний фільм з життя Пласту.
- 1933 — «Раковець» — документальний фільм
- 1938 — «До добра і краси» — перший український повнометражний художній фільм в Західній Україні, знятий на Городенківщині та в м. Копичинці на кошти «Центросоюзу» та «товариства українських кооператорів». За своїм змістом він був рекламним роликом, що представляв українську галицьку продукцію. Авторами сценарію були Василь Софронів-Левицький та Роман Купчинський[2]. У головних ролях знялися соліст Львівського оперного театру з Волині Андрій Поліщук та Марічка Софіян-Лозинська — учасниця аматорського театру з Копичинців. Студія «Фото-фільм»[3].
- 1938 — документальний фільм про похорон командувача УГА генерала Мирона Тарнавського. Згодом фільм удостоєно запису в книзі «Історія українського кіно» Любомира Госейка, виданої у Франції у 2001 році
- 1939 — незавершений фільм «Крилос» — історична розповідь про ХІІ ст., навіяна розкопками храму в Галичі. Юліан Дорош розпочав зйомки кольорового фільму з життя України-Русі XII ст. (робоча назва «Крилос»), сценарій до якого написав Володимир Софронів-Левицький, а мистецтвознавець і художниця Ірина Гургула, згідно із вказівками Ярослава Пастернака, спроектувала одяг для персонажів фільму. На провідні ролі були запрошені актори Андрій Поліщук і Марічка Софіян-Лозинська. Проби фільму відбувались улітку 1939 року в митрополичому саду архікатедри св. Юра у Львові.
Персональні виставки
- 1957 — перша персональна виставка етнографічного фото Юліана Дороша у Музеї етнографії та художнього промислу у Львові.
- 1972 — третя персональна виставка творів Ю. Дороша у Івано-Франківському краєзнавчому музеї.
- 1973 — четверта персональна виставка (повтор експозиції попередньої виставки) творів Ю. Дороша у Велеснівському етнографічно-меморіальному музеї В. Гнатюка (с. Велеснів, Монастириського району Тернопільської області)
Участь у фотовиставках
- 1933 — фотовиставка в Українському Павільйоні на всесвітній виставці The 1933 Century of Progress, Чикаго, (США), де виставляв свою найвідомішу фотографію «Віяльниця».
- 1935 — фотовиставка «Наша Батьківщина у світлині», Львів (Організатор — Українське фотографічне товариство). Перше місце і слава майстра етнографічної фотографії за серію фото з життя Гуцульщини та Покуття.
Книги та публікації
- Книга «Підручник фотоаматора» (1931, Львів).
- Книга «Побільшення» (Львів).
Книга «Побільшення»
Примітки
- Вічна Ватра на Личакові — Львів: 2007. — С. 20. — 76 с.
- Павло Кучерський, Оксана Лепак. Проєкт «Інтерактивний Львів»: пл. Шашкевича, 5 — кінотеатр (не діє). lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 7 вересня 2021.
- Котбулатова І. Історія кіно у Львові. 1896—1939 = Historia kina we Lwowie. 1896—1939. — Львів : Ладекс, 2014. — С. 24. — ISBN 978-966-8233-60-9.
Джерела
- Байцар А. Видатні винниківчани: Науково-краєзнавче видання / А. Л. Байцар. — Львів—Винники, 2012. — 88 с.
- Крушельницька Л. І. Рубали ліс (Спогади галичанки). — Львів : Львівська національна наукова бібліотека України імені Василя Стефаника НАН України, 2001. — 260 с. — ISBN 966-02-1429-4.
- Dawna fotografia lwowska 1839—1939 / Zakowicz A., Biriulow Ju., Simonienko S. — Lwow: Centrum Europy, 2004. — 368 s. — ISBN 966-7022-55-2. (пол.)
Посилання
- Львів середини 20 століття у фотографіях Юліана Дороша // Галицька брама. — 2006. — № 7-8.
- Гнатюк Михайло (27 серпня 2008). Народне мистецтво Покуття і Гуцульщини у світлинах Юліана Дороша. ozo.org.ua. Пластовий курінь Орден Залізної Остроги. Архів оригіналу за 10 лютого 2012. Процитовано 7 вересня 2021.
- Левкун Ярослав (2 березня 2007). Галичина. Перший галицький фільм. history.iv-fr.net. Історичне Прикарпаття. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 7 вересня 2021.
- Андрій Дорош (19 листопада 2009). Юліан Дорош — 100 років з дня народження. photospilka.com. Національна спілка фотохудожників України. Архів оригіналу за 19 травня 2012. Процитовано 7 вересня 2021.
- Портах Мар'яна (20 квітня 2016). Хто такі українські фотохудожники?. photography.in.ua. Українська фотографія. Архів оригіналу за 9 травня 2016. Процитовано 7 вересня 2021.