Доґу

Доґу є аналогом кам'яних статуеток, так званих «кам'яних венер», що виготовлялися людьми у пізньому палеоліті та неоліті по всій земній кулі.

Найстаріші доґу датуються 10—4 тисячоліттям до н. е. Вони мають пласку дощечкоподібну форму. У цих зразків відсутні чіткі обриси кінцівок чи обличчя, натомість наявні примітивні антропоморфні або зооморфні візерунки. Перші рельєфні і циліндроподібні доґу з'являються у 3 тисячолітті до н. е.. Центром їхнього виробництва вважається Східна Японія.

У 2 тисячолітті до н. е. мистецтво виготовлення доґу поширилося з Східної Японії до Західної. Східнояпонські доґу характеризуються багатством форм. Це фігурки з серцеподібними і трикутноподібними головами, оздоблені круглими великими очима, корпус яких прикрашений різноманітними візерунками. На противагу цьому західнояпонські доґу мають слабовиражений декор і малу кількість різновидів.

Найбільшого розвитку мистецтво виготовлення доґу досягло у 1 тисячолітті до н. е. Символічними зразками цього мистецтва є так звані окуляроподібні доґу або сякокі-доґу, з прикрасою у формі окулярів на очах і багатими тілесними візерунками, які трактуються як татуювання.

Більшість доґу — це жіночі фігурки з яскраво вираженими жіночими статевими ознаками. Ці фігурки знаходять, як правило, розбитими або закопаними в землю[1]. Точних відповідей на питання, яке призначення мали доґу, досі немає. Найбільш аргументованим є припущення, за яким їх використовували в обрядах, пов'язаних із культом плодовитості.

Окрім антропоморфних доґу зустрічаються фігурки кабана чи собаки.

За даними Національного історико-етнографічного музею Японії, в країні знайдено близько 15 тисяч доґу.

• 『新編　日本史辞典』(Нове видання. Словник історії Японії)　京大日本史辞典編纂会、東京創元社、1994. — С.716—717.

• Світ доґу (яп.)
• Фотоархів доґу Токійського університету (яп.) (англ.)