Національний історико-етнографічний музей Японії

Націона́льний істо́рико-етнографі́чний музе́й (яп. 国立歴史民俗博物館, こくりつれきしみんぞくはくぶつかん, МФА: [kokuɾʲt͡su ɾekʲi̥ɕi mʲind͡zoku haku̥but͡su̥kaɴ]) — державний музей в Японії. Зберігає та експонує матеріали, присвячені археології, історії, мистецтву, ремеслам країни. Розташований у місті Сакура префектури Тіба. Скорочена назва — Історичний музей.

Національний історико-етнографічний музей
35°43′28″ пн. ш. 140°13′08″ сх. д.
Тип національний музей і історичний
Країна  Японія
Розташування Японія, Сакура
Адреса 285-8502 285-8502, префектура Тіба
Сакура, Дзьонай, 117
Архітектор Yoshinobu Ashiharad
Засновник Mitsusada Inoued
Засновано 1983
Відкрито 16 березня 1983[1]
Оператор National Institutes for the Humanitiesd
Директор Q86744147?
Сайт rekihaku.ac.jp
Національний історико-етнографічний музей Японії (Японія)
Нагороди

BCS Prized

 Національний історико-етнографічний музей Японії у Вікісховищі

Короткі відомості

Національний історико-етнографічний музей відкрився 1983 року. Він був створений з метою сприяння розвиткові досліджень в галузі історії та культури Японії. Будівля установи знаходилася на місці руїн колишнього замку Сакура[2].

Попередником музею був Національний музей при Управлінні культури Міністерства культури Японії, створений 1977 року. Зусиллями історика Іноуе Міцусади установа була передана Академічно-міжнародному відділу Міністерства й отримала статус наукового інституту. Після офіційного відкриття в 1983 році та адміністративної реформи 2001 року, Національний історико-етнографічний музей перебував під контролем Відділу наукового сприяння[2].

Окрім зберігання і експонування джерел з історії, археології та етнографії Японії, музей надає інформаційну підтримку науковцям гуманітарних наук, що працюють в Японії і за кордоном. Доступ до матеріалів установи мають більшість університетів країни[2].

Основна експозиція музею складається з 13 тематичних залів, присвячених побуту звичайних японців від неоліту до сьогодення[2].

До цінних експонатів Національного історико-етнографічного музею належить чимало національних скарбів Японії. Серед них «Історичні записки» Сима Цяня та «Книга Хань», видані в часи династії Сун, стародавні японські карти, середньовічні ширми «Столиця і околиці», «План Едо», «План Сакая» тощо. Музей також має великі колекції монет Окави Тенкендо та колекцію стародавнього одягу Номури Сьодзіро[2].

Національний історико-етнографічний музей підтримує партнероські стосунки із Осацьким Національним етнологічним музеєм[2].

Примітки
  1. https://www.rekihaku.ac.jp/outline/history.html
  2. Національний історико-етнографічний музей Японії // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґаккан, 1994—1997.

Джерела та література

Національний історико-етнографічний музей Японії // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.