Драбина

Драби́на (прасл. *drabъ, *drabina)[1] — пристрій з двох поздовжніх жердин, скріплених рядом поперечок, які називаються щабля́ми. Використовуються для піднімання-опускання куди-небудь[2]. Драбини також можуть бути мотузковими, де основа (рідше і щаблі) зроблені з мотузок, а також у вигляді вертикального ряду скоб у стіні (скобтрапи).

Реконструкція старовинної драбини

Історія

Перше зображення пристрою, подібного до драбини, знайдено у печері часів мезоліту (близько 10 000 років тому) в районі Валенсії, в Іспанії. На стіні були зображені дві оголені людини, що лізуть з якимись кошиками по, найімовірніше, зв'язаній з трави драбині[3].

Класифікація
Розсувна драбина (стрем'янка)
А-подібна драбина

Драбини класифікуються за способом улаштування (стаціонарні, переносні); за матеріалом виготовлення (дерев'яні, металеві, мотузкові); за конструктивним виконанням (приставні (одноколінні, багатоколінні — розсувні, розбірні), навісні, стрем'янка).

Під час ліквідації аварій, пожеж та в інших випадках, де виникає небезпека для життя людини та руйнування споруд (обладнання), використовуються автомеханічні драбини[4].

Конструкції
  • Приставна драбина — дві поздовжні жердини з міцного матеріалу (як правило залізо або дерево) з'єднані між собою деякою кількістю поперечок (щаблів, сходів).
    • Драбина-дошка — драбина у вигляді дошки з набитими впоперек дошками чи брусками.
  • Розсувна драбина — розсувна драбина складається з двох частин, з'єднаних у верхній частині спеціальним металевим шарніром, який фіксує «П» положення при максимальному розсуванні і застерігає від самовільного розсування. Якщо шарніра немає, то робоче положення розсувної драбини фіксується двома металевими гачками. Драбиною можуть бути як обидві, так і одна з частин. Розсувні драбини іноді називаються «стрем'янками»[5] (рос. стремянка від діал. строма — «палиця з гілками»)[6]. Деякі посібники пропонують вживати замість росіянізма українське «ступанка»[7] (втім, словники тлумачать «ступанку» як «сходи з ряду східців»)[8][9].
    • А-подібна драбина — легка пересувна драбина з опорами призначена для збирання плодів з дерев, ремонту квартир тощо.
  • Пожежна драбина
    • Драбина-штурмівка — ручна пожежна драбина з гаком для підвішування на опорній поверхні. Навішують гаками або на конструкції, або на нижній щабель драбини, розташованої вище. Нижню частину кожної драбини прив'язують.[10]
    • Драбина-палиця — ручна пожежна драбина, яка складається шляхом зсовування жердин за рахунок повороту щаблів[11].
    • Висувна пожежна драбина — ручна пожежна драбина, яка складається з декількох телескопічно пересувних під дією канатної тяги колін[12].
    • Пожежна автодрабина — пожежний автомобіль зі стаціонарною механізованою висувною та поворотною драбиною.[12] Призначення автодрабини — підйом пожежно-технічного обладнання, можливість прокладання там рукавних ліній та евакуація людей. Розкладається вона з допомогою спеціального агрегату, встановленого на самій автомашині.[13]
  • Мотузкова драбина — драбина де замість жердин з міцного матеріалу використовуються мотузки. Найчастіше мотузкові драбини застосовують у мореплавстві (де вони відомі як штормтрапи, для підіймання на щогли — ванти).

Правила безпеки

Перевірити справність драбини. Чи всі елементи справні, чи не гнилі дошки (в дерев'яній драбині), мотузки і т. д. Періодично переставляти ноги і руки, спочатку руку потім ногу. Обов'язково перевірити щоб драбина стояла на міцній і не сипучій підлозі. Бажано щоб хтось притримав її.

Кріплення

Більше половини нещасних випадків, пов'язаних з використанням приставних драбин, відбуваються у результаті зісковзування драбини внизу або вгорі. Тому необхідно завжди переконуватися, що опорні жердини драбини розташовані на твердій і рівній поверхні. Якщо поверхня нерівна, у жодному разі не можна підпирати одну з жердин клином. За можливості потрібно або вирівняти поверхню, або заглибити саму опорну жердину в землю. Якщо земля дуже м'яка, потрібно підкласти дошку. Не можна ставити драбину так, аби вона всією вагою опиралася на свій нижній щабель, — драбина повинна спиратися тільки на свої опорні жердини.

Верхня частина драбини, також повинна бути приставлена ​​до твердої поверхні. Верх драбини слід закріпити за допомогою мотузок або дроту — під час кріплення, хто-набудь має притримувати драбину знизу. Якщо кріплення вгорі неможливе, драбину слід закріпити внизу, прив'язавши до завчасно вбитих у землю кілків, або підперши опорні жердини яким небудь великоваговим предметом, з відповідним розміром, наприклад мішками з піском. Якщо ж ні той ні інший спосіб неможливі, потрібен напарник, який буде стояти внизу біля основи драбини притримуючи та запобігаючи її зісковзуванню, у той час як ви будете працювати на ній, але цей захід ефективний тільки при довжині драбини не більше 5 метрів. Напарник має стояти обличчям до драбини, тримаючи її обома руками за опорні жердини і поставивши одну ногу на нижній щабель. Важливо пам'ятати головне — перед тим як підніматися на драбину, потрібно переконатися, що вона надійно закріплена вгорі або внизу[14].

Інше
  • Драбинами чи полудрабками називаються і бокові частини воза або саней, зроблені з поздовжніх і поперечних жердин, а також решітчасті елементи ясел[2].

Зображення
  • Приставна драбина
  • Розсувна драбина
  • Драбина — дошка
  • Пожежна автодрабина
  • Один з найперших варіантів драбини — штурмівки
  • Знак пожежної драбини

Див. також

Примітки
  1. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці. — 572 с.
  2. Драбина // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Wilson, Bee (2004). The Hive: The Story Of The Honeybee. London, Great Britain: John Murray (Publishers). ISBN 0 7195 6598 7
  4. «Електропанорама» № 4 2011[недоступне посилання з серпня 2019]
  5. Стрем'янка // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  6. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
  7. Володимир Козирський Василь Шендеровський. Корчі радяномовного словникарства. За мову, термінологію і ще дещо.
  8. Ступанка // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  9. Ступанка // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  10. УДК 69.059.14 Схема вибору раціонального варіанта засобів підмощування при зовнішньому утепленні будинків
  11. ДСТУ 2273-93
  12. «Безпека життєдіяльності» Словник довідник. Київ. «Основа». 2011. Архів оригіналу за 2 червня 2012. Процитовано 2 червня 2012.
  13. Пожежній драбині цими днями виповнюється 254 роки
  14. Драбини (безпека користування)

Посилання

Література та джерела
  • Великий тлумачний словник сучасної української мови (з. Дод., допов. на CD) / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. — К.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2009. — 1736 с.: іл. — ISBN 966-569-013-2
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.