Мезоліт

Серед основних ознак за якими відрізняють ранні мезолітичні пам'ятки від палеолітичних є поява геометричних мікро- або макролітичних знарядь.

Умовною межею між пізнім мезолітом і неолітом є поява глиняного посуду.

В різних регіонах Землі час епохи мезоліту різний. В Європі епоха мезоліту охоплює приблизно час з XV по V тисячоріччя до н. е.

Мезоліт є яскравим прикладом сильного впливу навколишнього середовища на життя й еволюцію людства.

Початок середньокам'яної доби людства збігається з переходом від льодовикової геологічної доби — плейстоцена до сучасної доби — голоцену. З цим переходом відбулися зміни у ландшафті та кліматі, що певно відобразилося на способі буття людини та історії людських суспільств.

За середньокам'яної доби льодовиковикові прояви зникають, клімат поступово теплішає, формується сучасна річкова сітка, оновлюється рослинність, змінюється фауна.

Збільшується чисельність населення Землі. За підрахунками воно перевищило 5 мільйонів осіб.

Технологічні досягнення дозволяють ліпше оволодівати землею, а також змінюють організацію суспільного та духовного життя.

До того часу відноситься важливий технічний винахід — лук і стріли. Ці вироби значно підвищили ефективність полювання. Популяції диких тварин зменшувалися, що призвело до просування племен на нові землі. Завдяки луку стало можливе одноосібне полювання. В результаті підвищилася роль особи у первісному суспільстві — стали непотрібними великі громадські об'єднання, їх змінюють невеликі колективи мисливців.

Повсюдно був одомашнений собака, що допомагав у полюванні та при необхідності був джерелом м'яса.

Велика кількість водних просторів після танення льодовиків привела до широкого поширення рибальства. Був винайдений рибацький гачок. З епохи мезоліту до нас дійшли найдавніші відомі плавзасоби - човни-довбанки, виготовлені шляхом випалювання серцевини однієї колоди.

Починаються спроби одомашнення тварин. У мезолітичних стоянках Криму знайдено кістки пса та свині, яких почали приручати. Першою прирученою твариною стала свиня (згідно з іншою, новішою, гіпотезою — коза).

Криза мисливського господарства, також призвела до зростання ролі збиральництва. Міняється і характер збиральництва, його основою стає збір диких злаків.

На Стародавньому Сході за середньокам'яної доби починають хліборобство.

У середньокам'яній добі використовується ширше за давньокам'яної з для виготовлення знарядь кістка. Винайдені рибацькі гачки, що виготовляли з кістки.

З'являється нова, ефективніша, так звана мікролітична техніка обробки каменю: виготовлення кременевих пластин-вкладишів невеликого розміру — мікролітів. Наприклад, основу серпа робили з кістки, а лезо складали мікроліти.

Набувають важливої ролі кидальні знаряддя та зброя, для виготовлення яких використовувалися різні мікроліти — крем'яні вкладні та вістря, як то трапеції, сегменти, трикутники, різного виду вістря й пластини з затупленою спинкою (тупоспинники), косі вістря та інши.

Тривалий час в археології «мезоліт» та «мікролітична доба» були тотожні. Проте тепер встановлено, що мікроліти були винайдені за давньокам'яної доби, та продовжували використовуватися за новокам'яної.

З освоєнням за середньокам'яної доби лісів набувають широкого поширення макроліти — сокири й тесла.

В цей час у людей з'явилися перші навички у виготовленні глиняного посуду.