Драган Жигіч

Драган Жигіч (серб. Драган Жигић, Балте, 25 червня 1935 р. — Ібарське шосе, 28 серпня 2009) сербський письменник і поет.

Драган Жигіч
Народився 25 червня 1935(1935-06-25)
Челінац, Республіка Сербська, Боснія і Герцеговина
Помер 28 серпня 2009(2009-08-28) (74 роки)
Траса 22d, Сербія
·дорожньо-транспортна пригода
Країна  Сербія
Діяльність письменник

Життєпис

Народився 25 червня 1935 року у Балте під Козаром, батька звали Ілія, мати — Соке. На початку 1949 року переїхав до Белграду і з 1956 року займався поезією. За рекомендацією Іво Андріча, опублікував свою першу поему в «Književni novinami» 1959 року[1].

Його вірші стали популярними й з'являлись у багатьох газетах та журналах. Вірші Драгана представлені в понад ста збірках та п'ятнадцяти антологіях.

Отримав кілька літературних премій та нагород, його вірші перекладено кількома іноземними мовами. Був членом Асоціації письменників Сербії та Асоціації письменників Сербії.

Загинув у автокатастрофі на шосе Ібар 28 серпня 2009 року[2]. Похований 1 вересня 2009 року. на кладовищі Орловача в Белграді[3].

Працює

Жигіч написав кілька поетичних збірок. Його найвідоміші колекції:

  • В'язень світла (1968)
  • Частина світу (1971)
  • Поки спить вогонь (1972)
  • Руки понад часом (1977)
  • Прекрасна руїна — таверновий сонет (1979)
  • Мрія про плавання (1980)
  • Поетова зима (1994)
  • Метелик на полі бою (1994)
  • Підкови (1998)
  • Вікно на одне око (2003)
  • Звінчана вічність (2003)

Рецензент книги «Життя коронованої вічності» Жигича — протоієрей Жарко Гаврилович, а титульну сторінку та художні вклади проілюстрував Мілютін Дедич.

Примітки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.