Драпеко Олена Григорівна
Оле́на Григо́рівна Драпе́ко (рос. Елена Григорьевна Драпеко; * 29 жовтня 1948, Уральськ, Західно-Казахстанська область, Казахська РСР) — російська акторка. Заслужена артистка Росії (1980), знялася більш ніж у 60 фільмах. Депутат Державної думи Російської Федерації.
| Драпеко Олена Григорівна | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народилася |
29 жовтня 1948 (73 роки) Уральськ, Західно-Казахстанська область, Казахська РСР | |||
| Громадянство |
 СРСР Росія | |||
| Діяльність | акторка, політична діячка, депутат Державної Думи РФ | |||
| Alma mater | Санкт-Петербурзький університет культури і мистецтвd (1968) і Російський державний інститут сценічних мистецтв (1972) | |||
| У шлюбі з | Бєлов Олег Олександровичd | |||
| IMDb | nm0237106 | |||
| Нагороди та премії | ||||
      | ||||
|
| ||||
 Драпеко Олена Григорівна у Вікісховищі | ||||
У Державній думі VII скликання входила до фракції «Справедлива Росія». Перший заступник голови комітету з питань культури.
Життєпис
Народилась в родині українців по батьківській лінії, вихідців з села Ображіївки Новгород-Сіверського повіту Чернігівської губернії, які на початку XX-го століття переселилися в Башкирію. Предки по материнській лінії — з старовірів, які в петровські часи переселилися на Урал.
Закінчила Ленінградський інститут театру, музики і кінематографії (1972).
Фільмографія
Грала у фільмах:
- «А зорі тут тихі…» (1972, Ліза)
- «Крах інженера Гаріна» (1973, т/ф, чергова в готелі)
- «Вічний поклик» (1973, т/с, Віра Інютіна)
- «А у нас була тиша...» (1977, Манефа Барабанова)
- «Пробивна людина» (1979, Валя)
- «Час літніх гроз» (1980, т/ф, 2 а)
- «Мужність» (1981, т/ф, 7 а)
- «Батьків не вибирають» (1982, Катя)
- «Самотнім надається гуртожиток» (1983, Ніна)
- «Фотографія на пам'ять» (1985, мати Кольки)
та інших.
Література
- Кино: Знциклопедический словарь. М., 1987. — С.132.