Дросельна заслінка

У першому випадку вал дроселя повертається від зусилля ноги, що натискає на педаль «газу», за допомогою важільно-шарнірного механізму або троса Боудена. На мотоциклах і мопедах управління дросельною заслінкою здійснюється обертанням однієї з ручок на кермі. В автомобілях середнього і вищого класу в 1950-60-х роках передбачалася здвоєна система урухомлення заслінки: від руки манеткою (шіфтером) та педаллю газу (власне, «акселератором»). Їх (наприклад, в ГАЗ-21) пов'язували між собою так, що при переміщенні водієм манетки педаль дещо опускалась. Таким чином, висуваючи манетку, водій задавав граничну межу прикривання дроселя. Оперативне керування дросельною заслінкою здійснювалось педаллю. При відпусканні педалі дросель залишався в положенні, заданому вручну. При закриванні повітряної заслінки карбюратора (так званий «підсос» для запуску холодного двигуна) дросельна заслінка частково відкривається системою тяг і важелів, розташованих на карбюраторі.

Елементи дросельної заслінки об'єднані в окремий блок (модуль дросельної заслінки), який включає корпус, дросельну заслінку на валу, датчик положення дросельної заслінки (англ. throttle position sensor (TPS)), вертальний пружинний механізм, регулятор холостого ходу. Корпус дросельної заслінки включений в систему охолодження двигуна. У ньому також встановлені патрубки, що забезпечують роботу системи вентиляції картера і системи вловлювання випарів бензину. Регулятор холостого ходу підтримує задану частоту обертання колінчастого вала двигуна при закритій дросельній заслінці під час пуску, прогрівання чи при зміні навантаження під час включення додаткового обладнання. Він складається з крокового електродвигуна і сполученого з ним клапана, які змінюють кількість повітря, що надходить у впускну систему в обхід дросельної заслінки.

У випадку електромеханічного привода з використанням системи електронного управління — поворот осі дросельної заслінки безпосередньо здійснює кроковий електродвигун, що дозволяє досягти оптимальної величини крутного моменту на всіх режимах роботи двигуна. При цьому забезпечується зниження витрати палива, виконання екологічних вимог, безпеку руху. Педаль в цьому випадку механічно пов'язана із задавачем (датчик положення педалі акселератора), найчастіше змінним резистором (потенціометром) або магнітометричним перетворювачем, які задають системі керування двигуном величину «бажаної потужності на валу».

Відмінними рисами дросельної заслінки з електричним приводом є:

• відсутність жорсткого механічного зв'язку між педаллю акселератора і дросельною заслінкою;
• регулювання холостого ходу шляхом повертання дросельної заслінки.

Електронне керування дросельною заслінкою дозволяє впливати на величину крутного моменту двигуна, навіть якщо водій не впливає на педаль газу. Система включає вхідні датчики, блок керування двигуном і виконавчий пристрій.

Крім датчика положення дросельної заслінки та датчика положення педалі акселератора в системі керування використовується вимикач положення педалі зчеплення, вимикач положення педалі гальма. У роботі системи керування дросельною заслінкою також враховуються сигнали від автоматичної коробки передач, гальмівної системи, кліматичної установки, системи круїз-контролю тощо.

Блок управління двигуном сприймає сигнали від датчиків і перетворює їх в керувальні впливи на модуль дросельної заслінки. Модуль дросельної заслінки при електромеханічному урухомленні крім корпуса, власне заслінки, вертальної пружини і датчика положення містить електродвигун та механічний редуктор приводу.

Для підвищення надійності в модулі встановлюється два датчики положення дросельної заслінки. Це можуть бути потенціометри з ковзним контактом або безконтактні магніторезистивні датчики. Графіки зміни вихідних сигналів датчиків протилежно спрямовані, що дозволяє їх розрізняти блоку управління двигуном. У конструкції модуля передбачено аварійне положення дросельної заслінки при несправності приводу, яке забезпечується за допомогою поворотного пружинного механізму.

Дросельна заслінка також застосовується на дизельних моторах для здійснення екстреної зупинки двигуна. За необхідності заслінка, повертаючись, перекриває подачу повітря в циліндри і двигун зупиняється.