Друбич Тетяна Люсьєнівна

Дру́бич Тетя́на Люсьє́нівна (нар. 7 червня 1959, Москва) — радянська і російська кіноактриса, лікар-ендокринолог.

Друбич Тетяна Люсьєнівна
Народилася 7 червня 1960(1960-06-07) (61 рік)
Москва, СРСР
Громадянство  СРСР
 Росія
Діяльність акторка
Alma mater Московський державний медико-стоматологічний університетd
Роки діяльності з 1972 — тепер. час
У шлюбі з Соловйов Сергій Олександрович
Діти Anna Drubichd
IMDb nm0238454
Нагороди та премії

 Друбич Тетяна Люсьєнівна у Вікісховищі

Біографія

Народилася 7 червня 1959 р. в Москві, в єврейській родині інженера Люсьєн Ілліча (Леоніда Ізраїльовича) Друбича. Закінчила Медичний інститут ім. М. Семашка (1983) та ординатуру. Працює лікарем.

Лауреат кінопремії «Ніка»: за найкращу жіночу роль другого плану у фільмі «Остання казка Рити» (2011).

  • Чоловік (1983—1989) — кінорежисер Сергій Соловйов (1944—2021).
    • Дочка — композитор, піаністка Анна Друбич (нар. 27.06.1984).

Фільмографія

Кіно

РікФільмОригінальна назваРоль
1971 П'ятнадцята весна рос. Пятнадцатая весна Альона
1975 Сто днів після дитинства рос. Сто дней после детства Лєна Єрголіна
1977 Сум'яття почуттів рос. Смятение чувств Маша
1979 Особливо небезпечні... рос. Особо опасные... Таня Шевчук
1980 Рятівник рос. Спасатель
1982 Спадкоємиця по прямій рос. Наследница по прямой Валерія
1982 Обрані рос. Избранные Ольга Ріос
1986 Бережи мене, мій талісмане рос. Храни меня, мой талисман Таня
1986 рос. Испытатель
1987 Десять негренят рос. Десять негритят Віра Клейтон
1987 рос. Воскресные прогулки
1987 Асса рос. Асса Аліка
1988 Чорний чернець рос. Чёрный монах Таня
1989 Чорна троянда — емблема печалі, червона троянда — емблема кохання рос. Черная роза – эмблема печали, красная роза – эмблема любви Олександра
1991 Анна Карамазофф рос. Анна Карамазофф
1996 Привіт, дурні! рос. Привет, дуралеи! Ксенія Засипкіна
2000 Москва рос. Москва Ольга
2003 рос. Гололед
2003 Про кохання рос. О любви Олена Попова
2007 рос. Звонок
2008 рос. Анна Каренина Анна Кареніна
2009 Доброволець рос. Доброволец
2009 2-Асса-2 рос. 2-Асса-2 Аліка Алданова
2012 Остання казка Рити рос. Последняя сказка Риты Надія Михайлівна

Примітки

    Література

    • Всемирный биографический энциклопедический словарь. М., 1998. — С.256;
    • Раззаков Ф. Досье на звезд: Кумиры всех поколений. М., 1998. — С244—250;
    • Кинословарь. Т.1. СПб., 2001. — С.280-281.
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.