Друга ліга Болгарії з футболу

У 1950 році відбувся перший чемпіонат «Б» РФГ, який складався з двох груп — Північної та Південної, в яких брало участь по 10 клубів.

• Північна: Торпедо (Русе), Динамо (Плевен), Динамо (Варна), Строїтел (Шумен), Бенковскі (Видин), Локомотив (Горішня Оряховиця), Строїтел (Свищов), Динамо (Враца), Червоне знаме (Павликені), Червоне знаме (Силістра) .
• Південна: Спартак (Софія), Рилскі спортіст (Самоков), Локомотив (Стара Загора), Торпедо (Димитровград), Строїтел (Бургас), Динамо (Пазарджик), Динамо (Пловдив), Торпедо (Хасково), Динамо (Ямбол), Ботев (Благоєвград) .

Першими чемпіонами стали «Торпедо» (Русе) та «Спартак» (Софія).

Протягом сезону 1951 року чемпіонат мав лише одну групу з 12 командами, яку на наступний рік було розширено до 14 команд, а з 1953 року було прийнято рішення створити п'ять окремих груп — Софійська, Північно-східна, Північно-західна, Південно-східна та Південно-західна. З сезону 1954 року найкращі команди з усіх груп виходили до фінального раунду, де розігрували три місця у вищому дивізіоні.

На сезон 1956 року чемпіонат було розширено ще дві на дві групи — Північну та Південну. Експеримент із семи груп проводився лише цього сезону. З наступного розіграшу 1957 року залишилось лише дві групи — Північ і Південь, що складались з 16 команд кожна.

За винятком трьох сезонів, періоду 1959—1962 років, коли існувала лише 1 група, двогруповий формат зберігався до 1984 року. У ті роки кількість команд, що складали обидві групи варіювались — 16, 18, 20 або 22.

Починаючи з сезону 1984/85 дивізіон було знову скорочено до однієї групи. В першому сезоні було 22 команди, а з наступного кількість скоротилась до 20. Лише на два сезони — 1993/94 і 1994/95 — дивізіон повертався до двох груп — Північ і Південь — по 16 команд у кожній, після чого ставав знову єдиним, спочатку на 18 команд, а потім на 16.

У 2000 році керівництво федерації внесло зміни в назву групи. Відповідно до новоствореної Вищої ліги, назви змінив і другий дивізіон, на Другу професіональну футбольну групу, яка стала складатись з 18, замість 16 команд як раніше, через зменшення учасників вищого дивізіону з 16 до 14. Щоб знову скоротити кількість команд до 16, останні шість за підсумками сезону Другої групи покинули дивізіон.

Перед початком сезону 2001/02 Друга група була перейменована в Першу ПФЛ. При цьому замість 16 команд чемпіонат розпочався лише з 13, оскільки Локомотив (Пловдив) та Беласиця (Петрич) використали лазівки в правилах і об'єднались з командами вищої ліги — Велбаждом (Кюстендил) та Хебиром (Пазарджик) відповідно, фактично зайнявши їх місце, що в свою чергу означало зникнення професіонального футболу в Кюстендилі та Пазарджику. БФС вирішив не заповнювати Першу лігу іншими командами. За два дні до початку сезону Слинчев бряг (Несебир) відмовився від участі через фінансові причини, і тому на старт вийшло лише 13 клубів. У наступному сезоні 2002/03 зіграло вже 15 команд.

У 2003 році чемпіонату було повернуто історичну назву — Група Б. Формат теж повернувся до того, який був до перейменування 2000 року — одна група з 16 команд без плей-оф.

Перед початком сезону 2005/06 БФС вирішив розділити чемпіонат на дві групи по 14 команд, причому чемпіон кожної з них виходив до Групи А в кінці сезону, а дві команди, які займали друге місце, грали між собою стиковий матч, щоб визначити третю вакансію в елітному дивізіоні. 19 травня 2008 року було прийнято рішення збільшити кількість учасників у обох групах з 14 до 16 команд.

Перед сезоном 2010/11 знову був змінений формат: обидві групи (Східна та Західна) мали по 12 команд, причому кожна команда грала одна проти одної 3 рази.

З сезону 2012/13 Група Б знову стала єдиною[1][2].

7 червня 2016 року назву чемпіонату було змінено на Другу професіональну футбольну лігу після затвердження нових критеріїв ліцензування клубів[3]. Кожна команда грала з кожним 2 рази протягом сезону, переможець напряму виходив до Першої ліги, в той час як 2 та 3 місця грали плей-оф проти команд вищого дивізіону Болгарії за місце в еліті.

• Найбільша кількість чемпіонств: Берое (Стара Загора) — 9 разів (1953, 1956, 1957, 1959/60, 1970/71, 1974/75, 1982/83, 2003/04, 2008/09)
• Найбільша кількість проведених сезонів: Светкавиця (Тирговиште) — 44 рази
• Найбільше число забитих голів за один сезон: Берое (Стара Загора) — 113 (у 38 зустрічах протягом сезону 1974/75)
• Найменше число забитих голів за один сезон: ФК Димитровград — жодного гола (в 26 іграх сезону 1952)
• Найменше число пропущених за один сезон: Спартак (Софія) — 5 (у 15 зустрічах 1958 року.)
• Найбільше число пропущених за один сезон: Локомотив (Левскі) — 113 (у 42 зустрічах у сезоні 1981/82)
• Найбільше число перемог за один сезон: Хасково — 28 (у 42 матчах протягом сезону 1980/81)
• Найменше число перемог за один сезон: ФК Димитровград в 1952 році в 26 зустрічах, Хеброс (Харманлі) в 1953 році в 22 зустрічах і Доростол (Сілістра) в сезоні 2000/01 в 31 іграх не перемагали.
• Найбільше число нічиїх за сезон: Академік (Софія) — 16 (у 34 зустрічах протягом сезону 1963/64)
• Найбільше число нічиїх за сезон: ФК Димитровград 1952 року в 26 зустрічах, Торпедо (Софія) 1953 року в 22 зустрічах, Арда (Карджалі) в 1953 році в 22 зустрічах, Карнобат в 1956 році в 22 зустрічах, Шумен в сезоні 1969/70 у 34 матчах, та Сливен у сезоні 1970/71 у 34 матчах не грали жодного матчу внічию.
• Найменше число поразок за сезон: Септемврі (Плевен) в сезоні 1948/49 в 12 матчах, ВВС (Софія) та ДНА (Пловдив) в 1954 році в 22 зустрічах, Спартак (Софія) в 1955 році в 24 зустрічах і Нафтекс (Бургас) в сезоні 2006/07 у 26 матчах жодного разу не програвали.
• Найбільше число поразок за сезон: Чумерна (Елена) — 32 (у 38 матчах протягом сезону 1991/92)

• Найбільше матчів у чемпіонаті: Пламен Лінков — 541 зустрічей за Литекс
• Найбільше голів у чемпіонаті: Пламен Лінков — 161 гол
• Найбільше голів за один сезон: Петко Петков (з Берое) — 53 голи у сезоні 1974/75)

Примітка: Команди, виділені курсивом, більше не існують. Станом на 20 липня 2017 року