Другий дакійський похід Траяна

Після поневолення Дакії в ході Першого дакійського походу, Децебал деякий час дотримувався мирного договору з римлянами, але незабаром він почав знову турбувати кордони Римської імперії, переправляючись через Дунай і грабуючи прикордонні поселення. Траяну довелося розпочати новий похід, який покінчив з незалежністю Дакії.

На початку війни був побудований ще один міст через Дунай, щоб швидше переправити легіони в Дакію. На відміну від першого конфлікту, у другій війні були мобілізовані менші сили - 9 легіонів, 10 кінних ал, 35 допоміжних когорт (усього - понад 100 тис. чол.) І дві дунайські флотилії. Напад на столицю Сармизегетуза відбулося на початку літа 106 року за участю II Допоміжного легіону і IV Щасливого Флавіева легіону і вексіляціі від легіону VI Залізного легіону . Даки відбили першу атаку, але римляни зруйнували водогін, щоб швидше взяти місто. Траян зажадав видачі Децебала і здачі всієї його армії в полон, але Децебал став готуватися до рішучого бою. Траян осадив перетворившуся в фортецю столицю. B липні Траян взяв її, але врешті-решт даки її підпалили, частина знаті, щоб уникнути полону, зробила самогубства. Залишки військ разом з Децебалом бігли в гори, проте у вересні були наздогнані римським кінним загоном на чолі з Тіберієм Клавдієм. Децебал наклав на себе руки, і Тиберій, відрубавши йому голову і праву руку, відіслав їх Траяну, який передав їх в Рим. Проте, війна продовжувалась. Завдяки зраді радника царя даків, Бісіліса, римляни знайшли скарб Децебала в річці Саргессія - 165,500 кг золота і 331,000 кг срібла. Безліч даків було продано в рабство: за даними пізноантичного автора Іоанна Ліда, який посилався на військового медика Траяна Тита Статилія Критона, було взято близько 500 тис. військовополонених.

До кінця літа 106 війська Траяна придушили останні осередки опору і Дакія стала римською провінцією. Недалеко від Сармизегетуза заклали нову столицю Дакії - Ульпія Траяна (лат. Colonia Ulpia Traiana Augusta Dacica). На знову завойовані землі ринули переселенці з імперії, переважно з її балканських і східних околиць. Разом з ними на нових землях запанували нові релігійні культи, звичаї і мова. Переселенців приваблювали природні багатства прекрасного краю і насамперед золото, виявлене в горах, а також родючі землі.

В 113 році, Траян побудував Колону Траяна у Колізеї в Римі на честь його перемоги над даками. Римляни завоювали велику частину Дакії. В 272 році римляни втратили провінцію Дакію під час вторгнення готських племен.

• Останній великий завойовник: Траян і Дакійські війни (Голдсуорті А.)