Дакія
Да́кія — держава даків, що жили в пониззі Дунаю. Історична земля Дакія збігалася з територією розселення даків, яка згодом стала римською провінцією Дакія. Сучасна західна частина Румунії.
![](../I/Dacia_82_BC.png.webp)
Дакія | |
Прапор | |
![]() | |
![]() | |
Дата створення / заснування | 60 до н. е. |
---|---|
Континент | Європа |
Столиця | Сармізегетуза |
Форма правління | монархія |
Керівник виконавчої влади | Беребіста |
Валюта | Cosond |
Час/дата припинення існування | 106 |
![]() | |
![]() | |
Категорія мап на Вікісховищі | d |
![]() |
Історія Румунії | |
---|---|
![]() | |
Доісторичний час | |
Культура Кукутені-Трипілля | |
Культура Хаманджія | |
Бронзова доба у Румунії | |
Дакія | |
гети | |
Римська Дакія | |
виведення Римських військ з дакії | |
Середньовіччя | |
Етногенез Румунів | |
Переселення готів | |
Печенізький каганат | |
Перше Болгарське царство | |
Золота Орда | |
Королівство Угорщина | |
Князівство Волощина Утворення Молдови | |
Новий час у Румунії | |
Князівство Трансільванія (1570 – 1711) | |
Князівство Трансільванія (1711—1867) | |
Фанаріоти | |
Дунайські князівства | |
Органічний регламент | |
Молдавська_революція_1848 | |
Волоська революція (1848) | |
Війна за незалежність Румунії | |
Королівство Румунія | |
Румунська кампанія (1916—1917) | |
Унія Трансильванії і Румунії | |
Унія Бессарабії і Румунії | |
Велика Румунія | |
Бесарабсько-буковинський похід 1940 | |
Румунія в Другій світовій війні | |
Соціалістична Республіка Румунія | |
Радянська окупація Румунії | |
Студентський рух 1956 | |
Румунська революція (1989) | |
Сучасність | |
Питання воз"єднання | |
Румунія | |
Портал «Румунія» |
Найзнаменитішими вождями племені свого часу були Буребиста і Децебал. Під час правління Децебала столицею Дакії була фортеця Сармізегетуза.
Визначний вплив на даків мали племена скіфів, а також греки Причорномор'я.
В I століття до н. е. ґети й даки сполучились в одне політичне об'єднання — сильну державу Буребисти (Бурвісти), що дала себе знати страшними походами навколо (серед інших — руйнування Ольвії й інших грецьких колоній аж до Аполонії). Розпавшись після смерті Буребисти, ця ґетсько-дакійська держава доходить знову великої сили в кінці І століття під владою Децебала, талановитого організатора й політика, що в союзі з іншими сусідніми народами розпочинає боротьбу з Римом (в 80-х рр.). На початках війна проходила успішно (за Доміціана). Але, відновлена Траяном, з великими втратами, закінчилась руїною дакійської держави (коло 106 p.). На місці самостійної держави утворено римську провінцію Дакію і колонізовано людьми з інших провінцій. Римська імперія поглинула мову даків, однак зберегла деякі елементи звичаїв, культури, національного одягу, основною мовою стала латина.
![](../I/Roemischeprovinzentrajan.png.webp)
![](../I/Comati_dacians_romanian_government_picture.jpg.webp)
Провінція Дакія, як її описує Птолемей (ІІІ. 8), обіймала край між Тисою, Дунаєм, верхнім Дністром і Серетом, тим часом як чорноморське узбережжя, себто грецькі колонїї, як Тіра, Ольвія й інші, належали до Нижньої Мезії. Головним огнищем римської колонізації й римського життя була долина середнього Маріса (Мароша) і Сама (Самош).
Римська окупація Дакії тривала трохи більш як півтора століття. Увесь цей час Дакія залишалася відокремленим передовим укріпленням Римської держави (від провінцїї Панонії її відділяла територія Язигів між Дунаєм і Тисою); втримувати її було дуже важко, і коли в середині III ст. з особливою силою розпочались напади на Римську державу сусіднїх народів, Авреліан, для полегшення оборони, відмовився від цієї провінції. Римське і романізоване населення виведено в Тракію і Мезію, Дакію полишено (274), а щоб втрата була менш болючою, утворено нову провінцію Дакію на правому боці Дунаю в Мезії.
Історія зберегла пам'ять про ті часи, на стінах колони Траяна в Римі, а також тріумфальний пам'ятник в Адам-Клиси. Римських завойовників заманили в Дакію її природні багатства, можливість вирощувати різноманітні культури. Історія також донесла до нас правду про загибель хороброго вождя Децебала, який не здався в руки завойовникам, пронизавши себе мечем. Так даки й римляни стали предками румунського народу, а Децебал і Траян — його історичними героями. У склад давньої Дакії входило і сучасне Закарпаття.
Археологічні пам'ятки
Село Мала Копаня, що на Виноградівщині — городище I сторіччя до Р. Х. — I сторіччя по Р. Х.. Історична назва Малокопанського городища Сетідава. Утворення городища пов'язане з розширенням Дакійської держави. У кінці II—I сторіччі до Р. Х. на Закарпатті були засновані інші дакійські городища:
- у Словаччині — Земплін,
- у Румунії Ончешті (Анчешті)-Четецява,
- у закарпатській області України: Солотвино-Читаття (Четатя), Мала Копаня та Біла Церква (відкрито 2005 року).[1][2]
До дакійської експансії на північ Закарпаття контролювалося місцевим фракійським народом — костобоками.[1]
Див. також
Джерела
- Дакия // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- (рос.)«История Румынии» / И. Болован, И.-А. Поп (координаторы) и др. / Пер. с рум. — М.: Изд. «Весь мир», 2005. — 680 с. — (Национальная история)
Примітки
- На Закарпатті понад 35 років ведуться розкопки історичної пам'ятки Х століття до н. е. європейського значення @ Закарпаття онлайн. Закарпаття онлайн. Процитовано 17 грудня 2019.
- Мапа дакійських городищ Закарпаття.
Посилання
- (рос.)Хронология двух войн Траяна в Дакии
- (рос.)Бондарь Р. Д., «Из истории дакийских войн и сооружения Tropaeum Traiani в Нижней Мёзии»
- (рос.)Бондарь Р. Д., «Из истории создания дунайского лимеса римской провинции Дакия»