Дружбинський цукрорафінадний завод

Дружбинський цукрорафінадний завод — підприємство цукрової промисловості розташоване в місті Дружба Сумської області.

Дружбинський цукрорафінадний завод
Тип відкрите акціонерне товариство
Галузь цукрова промисловість
Доля визнано банкрутом, порізаний на металобрухт
Засновано 1855
Закриття (ліквідація) 2006
Штаб-квартира  Україна, 41220, Сумська обл., Ямпільський рн, м. Дружба , вул.Леніна 39
Код ЄДРПОУ 372919

Історія

1855 - 1917

Цукровий завод в селищі Хутір-Михайлівський Марчихино-Будинської волості Глухівського повіту Чернігівської губернії Російської імперіїбув побудований в 1855 році. Спочатку це було невелике підприємство, на якому працювали кріпаки.[1]

У 1861 році завод переобладнали і крім цукру-піску почали виробництво цукру-рафінаду (всього в цей час завод виробляв до 200 тис. пудів цукру на рік). В кінці 1860х років до Хутора-Михайлівського була прокладена вузькоколійна залізниця від лінії Воронеж - Зернове, що спростило підвезення сировини та вивезення готової продукції, і сприяло збільшенню обсягів виробництва. В результаті, кількість працівників заводу було збільшено до 517 осіб.[1]

В цей час умови праці на заводі були важкими, тривалість робочого дня становила 12,5 годин, заробітна плата була маленькою (чоловіки отримували 5 карбованців в місяць, а жінки - 3 карбованці на місяць), діяла система грошових штрафів. Більшість працівників жили в бараках і мало придатних для проживання сараях.[1]

Під час першої революції в Російській імперії в ніч на 23 лютого 1905 року працівники цукрового заводу та місцеві селяни розгромили цукровий завод в Хуторі-Михайлівському і економію його власника - цукрозаводчика Терещенка. Для придушення виступу в село прибув загін кінноти з чернігівським губернатором і начальником жандармського управління, 168 осіб були арештовані і засуджені.[1]

У 1906 році завод був відновлений, тривалість робочого дня зменшили до 10 годин, однак зарплата залишилася низькою. 17 червня 1906 року понад 300 працівників заводу прибули до Свеси, де разом з робітниками інших підприємств і селянами провели мітинг. 18 січня 1907 року працівники заводу розпочали страйк з вимогами вивести козаків з села, збільшити зарплату до 10 карбованців на місяць, ввести 8-ми годинний робочий день і зменшити кількість робочих днів до 24 на місяць.[1]

У 1907 році через Хутір-Михайлівський була прокладена магістральна залізнична лінія Москва - Київ і станція стала залізничним вузлом (що розширило географію збуту продукції заводу). В цей же час на заводі була організована медична каса.[1]

Перед початком Першої світової війни на заводі працювало 1960 осіб (з них 640 жінок), після початку війни в зв'язку з призовом чоловіків до дієвої армії кількість жінок серед працівників збільшилася.[1]

1918 - 1991

27 грудня 1917 станція Хутір-Михайлівський була захоплена радянськими військами (де було обрано Раду залізничників), 6 січня 1918 року - в селищі, слідом за цим з працівників цукрового заводу був сформований загін Червоної гвардії. Під керівництвом заводського комітету його було повторно запущено та 18 січня 1918 року війська Західного фронту РСЧА і в Петроград вивезли з заводу запаси цукру в 70 тис. пудів.[1]

Надалі, в ході радянсько-української війни в квітні 1918 року Хутір-Михайлівський було звільнено українськими та німецькими військами,[1] і залишалися тут до листопада 1918 року. 19 листопада 1918 року селище захопили частини наступаючої на харківському напрямі 2-ї української радянської дивізії РСЧА.[2]

Відновлення заводу почалося в кінці листопада 1918 року, одночасно з залізничним вузлом.[1]

У 1921 році при підприємстві був побудований заводський клуб з бібліотекою (прискорив ліквідацію неписемності серед працівників і місцевих мешканців), потім відкритий медпункт, а 2 січня 1923 року Хутір-Михайлівський цукровий завод був знову введений до експлуатації. За сезон цукроваріння 1923-1924 рр. було вироблено 270 468 центнерів цукру.[1]

У 1925-26 рр. завод був реконструйований і вже в 1926 році він справив 3347 тис. пудів цукру (на 500 тис. пудів більше, ніж у довоєнному 1912 році). Продуктивність праці збільшилася в два рази, кількість працівників становила 2858 чол.[1]

В ході Другої світової війни 1 жовтня 1941 року Хутір-Михайлівський був окупований наступаючими німецькими військами, слідом за цим для охорони залізничного вузла, складів при залізничній станції і цукрового заводу тут був залишений німецько-поліцейський гарнізон. Основні сили гарнізону були зосереджені на залізничній станції і в пожежному депо цукрового заводу, в самому поселенні на північно-східній і південній околицях були розміщені дві застави.[3] У 1943 році відступаючі німецькі війська повністю зруйнували цукровий завод, розташований в Хутір-Михайлівському.[4]

Відповідно до четвертого п'ятирічного плану відновлення і розвитку народного господарства СРСР цукровий завод був відновлений і восени 1947 року відновив роботу. Пізніше, основною продукцією заводу став цукор-рафінад.[1]

У лютому 1962 року в Хуторі-Михайлівському була введена в експлуатацію нова ТЕЦ (що забезпечила можливість збільшення обсягів виробництва), а в кінці 1962 року в результаті злиття трьох поселень (Хутір-Михайлівський, села Журавка і Юрасовка) виникло місто Дружба.[1] Після цього підприємство отримало нове найменування - Дружбинський цукрорафінадний завод.[5][6]

У 1967 році на заводі була встановлена автоматична лінія по упаковці рафінаду і конвеєр для транспортування упаковок.[1]

Загалом, за радянських часів завод входив до числа провідних підприємств міста.[7][1][5][6][8]

Після відновлення незалежності

Після відновлення незалежності України державне підприємство було перетворене на відкрите акціонерне товариство.

Надалі, завод припинив своє існування[9] і до кінця 2006 року був розібраний на металобрухт.[10]

Див. також

Примітки

  1. Дружба, Ямпільський район, Сумська область // Історія міст і сіл Української РСР. Сумська область. — Київ, Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967.
  2. Гражданская война в СССР / редколл., ред. Н. Н. Азовцев. т.1. М., Воениздат, 1980. стр.259
  3. № 93. Донесение командования партизанского отряда им. Ворошилова № 2 о разгроме партизанами немецко-фашистского гарнизона железнодорожной станции Хутор-Михайловский // Сумская область в период Великой Отечественной войны 1941 - 1945. / сб. документов и материалов. 2-е изд., доп. Киев, "Наукова думка", 1988. стр.107-109
  4. № 168. Справка Ямпольского райкома КП(б)У об ущербе, причинённом району в период временной немецко-фашистской оккупации // Сумская область в период Великой Отечественной войны 1941 - 1945. / сб. документов и материалов. 2-е изд., доп. Киев, "Наукова думка", 1988. стр.185
  5. Дружба // Большая Советская Энциклопедия. / под ред. А. М. Прохорова. 3-е изд. том 8. М., «Советская энциклопедия», 1972. стр.511
  6. Дружба // Украинская Советская Энциклопедия. том 3. Киев, «Украинская Советская энциклопедия», 1980. стр.471
  7. Хутор-Михайловский // Большая Советская Энциклопедия. / редколл., гл. ред. Б. А. Введенский. 2-е изд. том 46. М., Государственное научное издательство «Большая Советская энциклопедия», 1957. стр.417
  8. Дружба // Большой энциклопедический словарь (в 2-х тт.). / редколл., гл. ред. А. М. Прохоров. том 1. М., "Советская энциклопедия", 1991. стр.413
  9. Владимир Сурков. Сахар земли сумской // "Данкор online" от 17 октября 2006
  10. Виктория Мирошниченко. Кириковский к пуску готов! // газета "Ваш Шанс" (Сумы), № 52 от 27 декабря 2006

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.