Дружба (місто)
Дру́жба (до кінця 1962 року — Ху́тір-Миха́йлівський) — місто районного значення, розташоване за 18 Залізнична станція Хутір-Михайлівський. Населення — 4,9 тис. осіб. Міській Раді підпорядковане село Довжик.
| Дружба | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Основні дані | |||||||||
| Країна |  Україна | ||||||||
| Область | Сумська область | ||||||||
| Район | Ямпільський район | ||||||||
| Код КОАТУУ: | 5925610300 | ||||||||
| Засноване | друга половина XVII ст. (села Журавка та Юрасівка) | ||||||||
| Статус міста | з 1962 року | ||||||||
| Населення | ▼ 4832 (01.01.2017)[1] | ||||||||
| Площа | 8,5 км² | ||||||||
| Поштові індекси | 41220—222 | ||||||||
| Телефонний код | +380-5456 | ||||||||
| Координати | 52°02′55″ пн. ш. 33°56′35″ сх. д. | ||||||||
| Висота над рівнем моря | 175 м | ||||||||
| Водойма | р. Журавель | ||||||||
| Відстань | |||||||||
| Найближча залізнична станція | Хутір-Михайлівський | ||||||||
| До обл./респ. центру | |||||||||
| - залізницею | 244 км | ||||||||
| - автошляхами | 191 км | ||||||||
| До Києва | |||||||||
| - залізницею | 336 км | ||||||||
| - автошляхами | 344 км | ||||||||
| Міська влада | |||||||||
| Рада | Дружбівська міська рада | ||||||||
| Адреса | 41220, Сумська область, Ямпільський р-н, м. Дружба, вул. Гнібеди, 3 | ||||||||
| Вебсторінка | Дружбівська міська громада | ||||||||
| Міський голова | Ситенко Віталій Миколайович | ||||||||
|
| |||||||||
Загальні відомості
Місто розташоване в північній частині Сумської області і лежить у долині річки Журавель і її приток. Південно-східна частина навколишніх територій заболочена. Це край лісів: з хвойних порід на пагорбах росте сосна, а в низинах — ялина, часто трапляються тут береза, дуб, вільха, осика. Через ліс протікає тихоплинна Івотка. Через місто проходять автомобільна дорога Т 1915- і кілька залізничних гілок, станція Хутір-Михайлівський. У районі міста Дружба є родовища крейди, мергелю, торфу, суглинку, піску, глини, невеликі запаси фосфоритів.
У 1907 році здано в експлуатацію залізничну магістраль Москва—Київ. Вона пролягла через Хутір-Михайлівський, перетнула тут лінію Гомель—Ворожба й утворила залізничний вузол.
Історія
Заснування
У минулому тут було три населені пункти: Журавка[2], Юрасівка та Хутір Михайлівський, перші два — давніші (засновані в другій половині XVII століття). Назву село Журавка одержало від річки Журавель, на якій воно розташоване. У давнину село належало Андрію Гамалію, син якого був однодумцем і прибічником І. Мазепи . Після Полтавської битви ці села Петро І передав Головіну, нащадки якого продали їх Кочубеям. У 30-х роках XIX ст. навколишні землі купив таємний радник Глухівського повіту Чернігівської губернії мільйонер Нікола Артемійович Терещенко, який побудував тут цукровий завод. Поряд із заводом виросло робітниче селище, яке М. А. Терещенко назвав іменем свого онука Михайла.
Сучасна назва є імперським штампом та символізує так звану «дружбу російського, українського та білоруського народів».
У Хуторі-Михайлівському, крім цукроварні, працювала ґуральня. У 1861 році цукроварню перебудували з вогневої на парову й поряд з цукром-піском почали виробляти рафінад (за рік близько 200 тис. пудів). Потреби підприємств вимагали нового транспортного сполучення. В кінці 60-х років до Хутора-Михайлівського прокладено вузькоколійну гілку від колії Вороніж—Зернове. З часом Хутір-Михайлівський став залізничною станцією.
Події визвольних змагань
У 1917 році Хутір-Михайлівський входить до складу Української Народної Республіки. Наприкінці листопада 1917 року місто було окуповано І Московським загоном Червоної гвардії Червоної гвардії, який просувався на бронепоїздах з Брянська, під командуванням А. О. Знаменського. Проте, згодом, владу Центральної Ради було відновлено.
Курсуючи на залізничних лініях, загін А. О. Знаменського вдруге 6 січня 1918 року окупував Хутір-Михайлівський. У квітні 1918 року в населений пункт ввійшли німецько-австрійські війська. На початку серпня 1918 року комуністичне з'єднання під командуванням Боженка захопило Хутір-Михайлівський, але під натиском переважних австро-німецьких сил залишило його.
19 листопада 1918 року частини Червоної Армії вкотре окупували Хутір-Михайлівський. Внаслідок поразки Перших визвольних змагань Хутір-Михайлівський надовго окупований більшовицькими загарбниками.
Перша радянська окупація
У селах, підпорядкованих Михайлівській сільраді, у 1929—30 рр. селян було примусово зігнано у колгоспи. У 1932—1933 селяни пережили сталінський геноцид українців.
Роки Німецько-радянської війни.
З початком німецько-радянської війни 650 жителів села було примусово мобілізовано до лав Червоної Армії, з них загинуло 250. Незважаючи на безперервне бомбардування, залізничний вузол і цукровий завод продовжували працювати. 1 жовтня 1941 року німці окупували Хутір-Михайлівський. У роки війни активно діяло червоне партизанське підпілля. Після відновлення радянської окупації відновили роботу партійні, комсомольські та профспілкові організації, сільрада.
Сучасність
У 1945 році відбудовано депо, будинок служби дистанції колії і пункт технічного огляду вагонів, у 1947 — цукровий завод, у 1948 — електростанція і вокзал. У 1950 році три колгоспи об'єднались в єдиний. У 1954 році на станції Хутір-Михайлівський було споруджено пам'ятник Богдану Хмельницького.
З 1958 року Хутір-Михайлівський — селище міського типу Ямпільського району. В кінці 1962 року воно переведене в розряд міст районного підпорядкування. 30 грудня 1962 року Хутір-Михайлівський перейменовано в Дружбу і підпорядковано Середино-Будському району.
У 1965 році в місті відкрито музичну школу.
Працює митний пост «Хутір-Михайлівський», підпорядкований Глухівській митниці. На території міста Дружба розташоване сільськогосподарське підприємство з обмеженою відповідальністю «Іскра», яке створене в 2000 році на базі колективного сільськогосподарського підприємства пайовиків «Дружба».
У місті три школи — дві загальноосвітні І-ІІІ ступенів і одна загальноосвітня І-ІІ ступенів, ясла-садок, дві лікарні, аптека, Будинок культури, клуб залізничників, філії Ямпільської музичної та дитячо-юнацької спортивної шкіл. Працюють чотири бібліотечні заклади, краєзнавчий музей, стадіон. Діють дві православні церкви.
У центрі міста, у сквері Вічної Слави споруджено меморіал воїнам, які загинули в роки Другої світової війни, там же розташована могила невідомого солдата та братські могили.
Видатні уродженці міста
- Гульцьо Артем Андрійович (1993—2017) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Давиденко Галина Йосипівна — український педагог, доктор педагогічних наук, професор.
- Картавцев Валерій Степанович — генерал-майор, перший проректор академії СБ України.
- Куманьок Порфирій Хомич — 1-й секретар Чернігівського обкому КПУ, голова Чернігівського облвиконкому. Депутат Верховної Ради СРСР 5-го скликання. Депутат Верховної Ради УРСР 3—4-го скликань. Член нелегального ЦК КП(б)У у жовтні 1942 — червні 1943 р. Член ЦК КПУ в 1956—1960 роках. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1960—1961 роках.
- Палагін Андрій Ігорович — майор Збройних сил України, нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.
- Самофалов Костянтин Григорович (1921—2011) — український вчений у галузі обчислювальної техніки, член-кореспондент АН України, лауреат Державної премії України, який працював у Київському політехнічному інституті.
- Швець Іван Трохимович — колишній ректор Київського держуніверситету ім. Т. Г. Шевченка.
Економіка
Населення
Чисельність населення
| 1959 | 1979 | 1989 | 2001 | 2016 |
|---|---|---|---|---|
| 9623 | 8384 | 7459 | 5726 | 4863 |
Національний склад (2001)
| українці | росіяни | білоруси |
|---|---|---|
| 70 % | 24 % | 5 % |
Розподіл населення за рідною мовою (2001)
| українська мова | російська | циганська |
|---|---|---|
| 56,96 % | 41,43 % | 1,18 % |
Примітки
- Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
- Мапа Шуберта // аркуш 19-12-1.
- До Різдва Христового відкрилися три нові храми УПЦ КП. УНІАН. 7 січня 2011. Процитовано 31 травня 2021.
Джерела та література
- О. Г. Бажан. Дружба // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 475. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.
- В. П. Гурочкін, І. Т. Качан. Дружба // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2020. — ISBN 944-02-3354-X.
Посилання
- Облікова картка[недоступне посилання з липня 2019]
- www.maplandia.com
- Неофіційний Сайт Міста Дружба
- Банк даних Державної служби статистики України(укр.)
- Cities & towns of Ukraine(англ.)(укр.)