Друман Вільгельм

Карл Вільгельм Август Друман (нім. Wilhelm Karl August Drumann; 11 червня 1786 року, Данштедт, князівство Гальберштадт, Пруссія — помер 29 липня 1861 року, Кенігсберг, Пруссія) — німецький історик теології та філософії, археолог, професор, доктор історичних наук.

Друман Вільгельм
нім. Wilhelm Drumann
Народився 11 червня 1786(1786-06-11)
Данштедтd, Гальберштадт, Священна Римська імперія
Помер 29 липня 1861(1861-07-29) (75 років)
Кенігсберг, Королівство Пруссія[1]
Країна  Німеччина
Діяльність історик, викладач університету, бібліотекар
Alma mater Університет Гельмштедтd і Університет Мартіна Лютера
Науковий ступінь доктор історичних наук
Вчене звання професор
Відомі учні Грегоровіус Фердинандd, Нойман Карлd і Фогт Георгd
Знання мов німецька
Заклад Кенігсберзький університет
Діти Сіменс Матильдаd

Життєпис

Вивчав теологію і філософію в Університеті Галле. Після отримання докторського ступеня в Гельмштедтському університеті, з 1810 працював викладачем гімназії в Галле, потім у 1812 році став професором. Читав курс історії стародавнього світу в університеті. У 1817 призначений ад'юнкт-професором у Кенігсбергському університеті (Альбертіна), був бібліотекарем університетської бібліотеки, з 1821 — повний професор в Кенігсберзі.

Серед його найбільш відомих студентів в університеті були Георг Фогт, Фердинанд Грегоровіус та Карл Нойман.

Дочка Матильда (1824—1865) в 1852 вийшла заміж за винахідника та підприємця Вернера фон Сіменса.

Наукова діяльність

Займався дослідженням давньої історії під впливом праць дослідників античності Фрідріха Августа Вольфа та Едварда Гіббона.

Вибрана бібліографія

Його найбільш важливими роботами стали «Geschichte Roms in seinem Übergang von der republikanischen zur monarchischen Verfassung, oder: Pompeius, Caesar, Cicero und ihre Zeitgenossen» (Історія Риму в його перехід від республіки до монархії, або: Помпей, Цезар, Цицерон і їх сучасники) в 6 томах (1834—1844).

Крім того, Вільгельм Друман — автор наукових праць:

  • De ratione ac disciplina Romanorum literas artesque tractandi (1810);
  • Ideen zur Geschichte des Verfalls der griechischen Staaten (1815);
  • Versuch einer Geschichte des Verfalls der griechischen Staaten (1820);
  • Schedae historicae quibus de rebus Ptolemaeorum agitur (1821) ;
  • Historisch-antiquarische Untersuchungen über Aegypten' (1823);
  • Grundriss der Kulturgeschichte (1847);
  • Geschichte Bonifacius VIII (у 2 томах) (1852);
  • Die Arbeiter und Kommunisten in Griechenland u. Rom (1860) та ін.

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.