Дублянський Віктор Миколайович

Народився в Одесі 19 травня 1930.

• У 1954 р. закінчив геологічний факультет ОДУ.
• У 1954—1957 роках — аспірант ОДУ.
• У 1957—1972 — молодший, а потім старший науковий співробітник відділу карстології Інституту мінеральних ресурсів, м. Сімферополь.
• У 1972 р. — доктор геолого-мінералогічних наук.
• У 1972—1997 рр. — професор географічного факультету СДУ.
• З 1997 р. — професор кафедри інженерної геології і охорони надр ПермДУ, з 2001 р. — її завідувач.

Зовнішні зображення
	Дублянський В.М.

У 1957—1997 роках Дублянський В. М. працював в Інституті мінеральних ресурсів, в даний час працював у Пермському держуніверситеті.
З 1958 р займався вивченням карсту і печер України, Північного Кавказу, Грузії, Вірменії, Середній Азії; брав участь у міжнародних експедиціях в Родопах і Динаридах, побував у карстових районах Польщі та Угорщини, Чехії та Словаччини, Канади і США.

З його ім'ям пов'язано становлення сучасної вітчизняної спортивної, а потім і наукової спелеології. Дослідник близько 1000 карстових порожнин, в тому числі знаменитої Червоної в Криму; керівник 46 наукових експедицій, десятків спортивних заходів; автор понад 520 наукових робіт — ось віхи його сорокарічної науково-організаційної діяльності.

Спільно з В. В. Ілюхіним і Б. М. Івановим, В. М. Дублянський був організатором спелеологічного руху в СРСР (1958—1991 рр., Центральна секція при ЦС по туризму).

Був автором (співавтором) понад 500 наукових робіт, в тому числі 18 книг і (редактором) збірників.
Віктор Миколайович Дублянський — першовідкривач і дослідник близько 1000 карстових порожнин, в тому числі знаменитої Червоної печери в Криму; керівник 46 наукових експедицій, десятків спортивних заходів.

22 вересня 2012 р. помер у Санкт-Петербурзі. Похований на Смоленському кладовищі Санкт-Петербурга (на Василівському острові). Відспівування пройшло 26 вересня 2012 р. в Церкві Смоленської ікони Божої Матері.

Основні праці Дублянського В. М. присвяченіо геології і гідрогеології карсту, спелеології. Дублянський — автор 570 друкованих праць, у тому числі 30-ти монографій.
Найважливіші роботи:

• перші підручники зі спортивної спелеології «Путешествия под землей» (1968, 1981);
• науково-популярна книга «Вслед за каплей воды» (1971);
• «Карстовые пещеры и шахты Горного Крыма» (1977);
• «Карстовые пещеры Украины» (1980);
• «Крупнейшие карстовые пещеры и шахты СССР» (1982);
• «Гидрогеология карста Альпийской складчатой области юга СССР» (1984);
• «Карст и подземные воды горных массивов Западного Кавказа» (1985);
• «Комплексные карстолого-спелеологические исследования и охрана геологической среды Западного Кавказа» (1987);
• «Терминология карста» (1991);
• «Картографирование, районирование и инженерно-геологическая оценка закарстованных территорий» (1992);
• «Теоретические основы изучения парагенезиса карст-подтопление» (1998);
• «Занимательная спелеология»

Дійсний член Кримської академії наук (1994).
Дублянський нагороджений: Золотою медаллю Міжнародного союзу спелеологів (1973);
почесним дипломом Географічного товариства СРСР (1975);
орденом «Знак Пошани» (1981)
Державна премія Республіки Крим (1994)
в 1994 році за роботу з інженерної геології карсту він став лауреатом Державної премії республіки Крим
почесний член Російського географічного товариства (2000)
має почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України» (1993).

Іменем В. М. Дублянського названо печеру в Криму на Карабі.

• «Занимательная спелеология»^{[недоступне посилання з липня 2019]}