Дужников Станіслав Михайлович

Станіслав Михайлович Дужников (нар. 17 травня 1973(19730517), Саранськ) — російський актор театру, кіно, телебачення і дубляжу. Заслужений артист Росії (2018)[1]. Заслужений артист Республіки Мордовія (2014)[2]. Найбільш відомий за фільмом «ДМБ» Романа Качанова, а також за роллю Льоні Вороніна в комедійному телесеріалі «Вороніни».

Дужников Станіслав Михайлович
Дата народження 17 травня 1973(1973-05-17) (48 років)
Місце народження Саранськ, РРФСР, СРСР
Громадянство  СРСР
 Росія
Alma mater Театральний інститут імені Бориса Щукіна (1998)
Професія актор, кіноактор, телеактор
Нагороди
IMDb ID 1113851
stasduzhnikov.ru
 Дужников Станіслав Михайлович у Вікісховищі

Біографія

Станіслав Дужников народився 17 травня 1973 року в Саранську. На сцені дебютував ще в школі — зіграв дочку мачухи в «Попелюшці» і отримав за цю роль приз. Закінчив школу зі срібною медаллю в селі Старе Шайгово, де жила бабуся Анастасія Федорівна, заслужений педагог[3]. Вступив в Саранську училище культури на факультет режисури культурно-масових заходів. Потім навчався в Московському інституті сучасного мистецтва. З четвертої спроби він поступив в Театральне училище імені Щукіна, яке закінчив в 1998 році (курс Е. В. Князєва), і став актором Театру імені Гоголя. З 1999 року — актор «Фабрики театральних подій» М. Горевого. З 2001 року працював в театрі під керівництвом Армена Джигарханяна. У 2009 році був прийнятий в трупу Художнього театру ім. А. П. Чехова.

У 1995 році Дужников почав зніматися в кіно. Популярність акторові принесла роль Толі Пістемеева на прізвисько Бомба в фільмі 2000 року «ДМБ» і в наступних продовженнях. Успіх закріпили ролі Михайла Доценко в телесеріалі «Каменська» і роль Льоні Вороніна в ситкомі «Вороніни». До 2009 року набрав 25 кілограмів для телесеріалу «Вороніни», а до 2013 року скинув 20 кілограмів для цього ж телесеріалу[3]. У 2012 році зіграв значні ролі у фільмах «Метро» і «1812: Уланська балада».

У 2010 році організував фестиваль дитячої та молодіжної творчості «Viva»[4].

У 2014 році Станіслав Дужников проніс Олімпійський вогонь Сочинської Олімпіади в своєму рідному місті Саранську[5].

25 вересня 2015 року актор взяв участь у театралізованих онлайн-читаннях творів А. П. Чехова «Чехов живий».

Захоплюється фотозйомкою. У 2018 році провів виставку власних робіт «Справжні люди»[6].

В ході президентських виборів 2018 року був довіреною особою Президента РФ Володимира Путіна[7].

Особисте життя
  • Перша дружина — актриса театру і кіно Христина Бабушкіна[8].
    • Дочка — Устина Дужникова (2007)[3].
  • Наречена — Катерина Волга, флорист[9]. Разом з 2013 року.

Ерзя з боку мами, вільно володіє мокшанською мовою[10].

Творчість

Станіслав Дужников в 1998 році став актором Театру імені Гоголя. З 1999 — актор «Фабрики театральних подій» М. Горевого. З 2001 року працював в театрі під керівництвом Армена Джигарханяна.

У 2009 році прийнятий в трупу Художнього театру ім. А. П. Чехова.

Також грає в різних антрепризах.

Нагороди

Державні нагороди
  • 2014 — Почесне звання «Заслужений артист Республіки Мордовія»[2].
  • 2018 — Почесне звання «Заслужений артист Російської Федерації» — за великий внесок у розвиток вітчизняної культури, мистецтва, засобів масової інформації та багаторічну плідну діяльність[1].

Премії
  • 2003 — Премія «Армія» (фільм «ДМБ»).
  • Рік випуску 2008 — Премія «Іронія долі» за головну роль у серіалі «Перстень з бірюзою».
  • 2011 — Премія «Золотий Носоріг» за кращу чоловічу головну роль в серіалі «Вороніни»[11].
  • 2014 — Премія «Міліціонер кіно» за 18 зіграних міліцейських ролей в кінематографі[12].
  • 2014 — Премія Олега Табакова за повернення на сцену МХТ ім. А. П. Чехова театрального бестселера ХХI століття[13]

Примітки
  1. Указ Президента Российской Федерации от 21 августа 2018 года № 488 «О награждении государственными наградами Российской Федерации»
  2. Станислав Дужников стал заслуженным артистом Мордовии. Известия Мордовии. 28 травня 2014. Архів оригіналу за 4 вересня 2014. Процитовано 29 серпня 2014.
  3. Станислав Дужников: «20 кг сброшены — двигаемся дальше!». Tele.ru. 10 січня 2013. Процитовано 29 серпня 2014. Проігноровано невідомий параметр |description= (довідка)
  4. Светлана Кузина (9 червня 2011). Станислав Дужников: «Судьба складывается… Но хотелось бы большего». Аргументы и Факты. Процитовано 25 вересня 2014. Проігноровано невідомий параметр |description= (довідка)
  5. Актер Станислав Дужников: «Я счастлив, что мне довелось пронести Олимпийский огонь в родном городе». Вестник Мордовии. 9 січня 2014. Процитовано 29 серпня 2014.
  6. Видео: Лёня из «Ворониных» провёл закрытую выставку своих фоторабот. 5-TV.ru. 27 грудня 2018. Процитовано 21 червня 2019.
  7. Пётр Козлов, Елизавета Фохт (30 січня 2018). "Не последний срок": как Путин встретился с доверенными лицами. Русская служба Би-би-си. Процитовано 4 жовтня 2019.
  8. Станислав Дужников развелся красиво. 7 дней. 18 липня 2012. Процитовано 29 серпня 2014.
  9. У Станислава Дужникова новая невеста. TVcenter.ru. 2 серпня 2013. Процитовано 29 серпня 2014.
  10. Знаменитый актер Станислав Дужников восстанавливает в Мордовии родной дом! (рос.). Новости Саранска и Мордовии «Столица С». 8 серпня 2017. Процитовано 1 березня 2020.
  11. «Золотой носорог». Кино-Театр.РУ. 24 лютого 2011. Процитовано 4 жовтня 2019.
  12. Станислав Дужников: добродушный, характерный, талантливый. m-teatr.ru. Процитовано 4 жовтня 2019.
  13. Премия Олега Табакова-2014. Московский театр-студия п/р О. Табакова. Архів оригіналу за 1 грудня 2016. Процитовано 6 травня 2015.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.