Думан-Скоп Тетяна Михайлівна

Тетяна Михайлівна Думан-Скоп (нар. 8 листопада 1981(19811108), Миколаїв — 29 жовтня 2020, Люблін) — українська художниця, мистецтвознавиця, активістка Помаранчевої революції та Євромайдану, багаторічна учасниця творчого об’єднання «Кактус», організаторка благодійних і мистецьких проєктів, координаторка постійного аукціону «Митці – воїнам». Представниця хвилі відродження сучасного українського сакрального мистецтва[1]. Роботи художниці зберігаються в державних збірках і численних приватних колекціях в Україні та світі (Польща, Німеччина, Іспанія, Литва та інші). Близько десятка робіт художниці відібрав для фондів Львівської галереї мистецтв Герой України Борис Возницький[2].

Тетяна Михайлівна Думан-Скоп
Тетяна Михайлівна Думан
Народилася 8 листопада 1981(1981-11-08)
Миколаїв
Померла 29 жовтня 2020(2020-10-29) (38 років)
Люблін
·гліобластома
Поховання Миколаїв
Громадянство  Україна
Національність українка
Місце проживання Дрогобич
Діяльність художниця
Alma mater ЛНАМ
Батько Михайло Думан
Мати Уляна Думан
У шлюбі з Лев Скоп

Біографія

Народилася в 1981 році у містечку Миколаїв на Львівщині. Мама, Уляна Василівна Думан, — учителювала. Батько, Михайло Васильович Думан, працював електриком на заводі. Молодша сестра - Василина. Бабусі і дідусі — заможні селяни та освітяни. Зокрема, по маминій лінії левова частка родини - вчителі. Рід до п’ятого коліна незмінно жив на теренах Галичини.

Талант до живопису у дівчині розпізнала мама, ще коли дочка вчилась у молодших класах. З того часу родина всіляко підтримувала Тетянину схильність і жагу до малювання[2].

Подорослішавши, Тетяна Думан-Скоп спробувала себе в ролі дизайнерки одягу. Шити почала з 8 класу, про що в соцмережах публікували спогади її друзі дитинства. Закінчила Львівський коледж легкої промисловості зі спеціалізацією «моделювання та конструювання виробів народного вжитку». Працювала на львівській фабриці з пошиття одягу. Але, як сама розповідала в інтерв’ю для «Високого замку», навіть тоді кожну вільну хвилину витрачала на живопис і відчувала, що має потребу у більшій заангажованості у мистецтво.[3]

Коли в Україні розпочалася Помаранчева революція, Тетяна долучилася до Громадянської кампанії «ПОРА!» (чорної), студентських акцій протесту і страйків. Опісля революції повернутись до попереднього життя з роботою на фабриці уже не змогла. Зайнялася пошуком себе як художниці.

Подружжя Думан-Скоп

Спершу у 2003 році вступила на графіку в Українській академії друкарства у Львові, але паралельно кілька років поспіль подавала документи у Львівську академію мистецтв, оскільки хотіла навчитися різним жанрам і технікам, спробувати свої сили в різних напрямках образотворчого мистецтва. У 2005 покинула друкарську академію і з третьої спроби таки стала студенткою ЛНАМ.

В академії познайомилася із своїм майбутнім чоловіком, Левом Скопом, який у неї викладав. Під його впливом і за його підтримки сформувала свою індивідуальну авторську манеру, а також захопилася науковими дослідженнями давнього українського іконопису. Зокрема, захистила магістерську роботу про Риботицьку школу живопису XVIII ст.

Паралельно з творчістю, постійно займалася громадською, культурною і благодійною діяльністю. Була постійною редакторкою наукових праць свого чоловіка. Мистецтвознавиця та дослідниця, учасниця низки конференцій на тему сакрального мистецтва.

З 2007 року жила в Дрогобичі. До 2008 року викладала в Дрогобицькій дитячій художній школі. З 2010 по 2019 роки працювала художницею-реставраторкою, згодом стала завідувачкою інформаційно-видавничого відділу музею «Дрогобиччина».

Наприкінці літа у 2019 році художниці діагностували рак — гліосаркому головного мозку.[4] Внаслідок важкої хвороби звільнилася із займаної посади і зосередилася на творчості та лікуванні. У 2020 році 29 жовтня о 4:30 ранку померла в лікарні в Любліні. Похована у Миколаєві Львівської області на місцевому цвинтарі поряд із мамою.

Творчість

Тетяна Думан-Скоп є однією з представниць хвилі відродження авторського українського іконопису. Локомотивом цього відродження у Львові був Лев Скоп, що на початку 2000 років зібрав навколо себе групу художників-однодумців. Вони творили сучасне сакральне мистецтво на основі давніх українських традицій. Тетяна одна з небагатьох, що з часом не відійшли від цієї малярської практики. До кінця життя створювала яскраві неповторні образи у впізнаваній унікальній художній манері[5].

Тетяна, як і її вчитель та чоловік Лев Скоп, була прихильницею концепції, яка полягає у тому, що давнє українське сакральне малярство сформувалося на перетині західної та східної церковних культур, і представляє унікальну та самобутню національну школу. Цій школі здавна були притаманні відмінні від інших народів риси. Зокрема, художні осередки демонстрували глибоку обізнаність у сакральній тематиці та практикували творче переосмислення в іконах біблійних сюжетів. Іконографія містила сакральні атрибути, але автори не практикували дотримання затверджених у Східній церкві канонів щодо зображення святих - положення рук, розмірів борід тощо. Активно використовувалася стилізація. В пейзажах, інтер’єрах та екстер'єру на іконах зображався побут і тогочасні люди та архітектура, відтворювались місцеві канони краси тощо[6].

Роботи
  • «Архангел Михаїл» (з приватної колекції режисера Олеся Саніна).
  • «Покрова Пресвятої Богородиці» (з приватної колекції військового капелана о.Тараса «Падре» Коцюби).
  • Серія «Ангели рятують життя».
  • Святий Йосафат Кунцевич. Ікона пензля Тані Думан-Скоп. Полотно, темпера, 2009 рік. Зберігається у фондах Львівської національної галереї мистецтв ім. Б. Возницького.
  • Блаженний Омелян Ковч. Ікона пензля Тетяни Думан-Скоп. Полотно, темпера, 2010 рік. Зберігається у церкві Івана Хрестителя с.Коти Яворівського району Львівської обл. (Україна).
  • «Розквітлий Христос» з аукціону «Митці – воїнам» .
  • Серія «Камінці з Меджуґор’я».
  • Свята Анна.
  • Свята Юстина.
  • Святий Антоній.
  • Роботи з осінніх салонів «Високий замок» (Львів).

Участь у виставках
  • «Кактус» - Антоничу, галерея «ОМ», Львів, 2007.
  • «Кактус» - М. Драгану, УКУ, Львів, 2007.
  • «Кактус» - “Церкви Бойківщини”, IV Бойківські фестини, с. Явора, 2007.
  • Мистецький проєкт «Веселка», “На зеленому”, “На синьому” - музей етнографії та художніх промислів, Львів, 2007.
  • Мистецький проєкт «Веселка», “На білому”, галерея “Дзига”,2008.
  • «Кактус», “Тут ангели чудяться”, галерея «Грифон», Київ, 2008.
  • «Кактус» “Тіні Шульца”, Музей ідей, Львів, 2008.
  • II, ІІІ, IV, V міжнародна Ягелонська виставка-ярмарка в Любліні, Польща, 2008-1012.
  • “Humor et Vigne” 2008, 8 eme BIENNALE Jonzac-Charente Maritime – France.
  • Осінній салон «Високий Замок» – 2008, 2009, 2010 (дипломант), 2011, 2016, 2017, 2019 рр., Палац мистецтв, Львів
  • «Кактус», „Листи до Стуса”, Музей ідей, Львів, 2008.
  • Персональна виставка «Як на небі, так і на землі», галерея LvivArt, Львів, 2008.
  • «Кактус-ЛюбомируТимківу» Музей ідей, Львів, 2009.
  • «Кактус-Бойчуку», «Кактус-Стефанику», «Кактус-Федуску». Львівська галерея мистецтв, Львів, 2009, 2010, 2011 рр.
  • «Кактус», «Розквітлий хрест», галерея «НЕФ», Національний заповідник Києво-Печерська Лавра, Київ, 2010.
  • Персональна виставка «Всім рідним і близьким присвячую…», Будинок культури, Миколаїв, 2010.
  • «Кактус-Кристопчуку» Музей ЛНАМ, Львів, 2010.
  • «Кактус», “Райські хатки”, Арт-хол Ольги Богомолець «КАЙРОС», Київ, 2011.
  • «Кактус - Шульцу», «Кактус-Стефнику», підвал Палацу мистецтв музею «Дрогобиччина», Дрогобич, 2012-2013рр.
  • Постійний аукціон «Митці-Воїнам» (кураторка та учасниця благодійного проекту», Львів-Київ-Трускавець-Дрогобич_Мадрид, 2014-2018.
  • Виставка «Присвячується Бруно Шульцу: живопис, графіка», Музей Шолом-Алейхема, Київ (Тетяна Думан-Скоп, Лев Скоп, Ірина Климова), квітень 2019
  • «Ангели рятують життя» - онкологічна клініка Nu-Med, Замостя, Польща (спільна з Левом Скопом виставка під час Тетяниного лікування тут), 23 вересня 2019.
  • Виставка ілюстрацій до оповідань Шульца (колективний проект під кураторством Тетяни Думан і Лева Скопа) в рамках фестивалю «Франкова осінь», заповідник «Нагуєвичі», 18 вересня 2020.

Наукова діяльність

Тетяна Думан-Скоп вибудовувала свою творчість на діалозі з мистецьким спадком Риботицької школи XVII-XVIII ст. А саме, використовувала принципи постійного творчого пошуку, авторської стилізації, зображення предметів побуту, звірів, рослин і людей у пейзажах та інтер’єрах сакрального живопису тощо. Зокрема, цієї теми стосувалася її ґрунтовна наукова праця, підготовлена до захисту ступеня магістра: «Творчість Івана Середиського риботицького маляра другої половини XVII ст.» (2011 рік). Окрім цієї праці, Тетяна провела й інші дослідження.

Праці
  1. Тетяна Думан. Кивот останньої чверті XVII ст. з церкви Воздвиження чесного хреста у Дрогобичі/Дрогобицькі храми Воздвиження та Святого Юра: треті читання. – Дрогобич: Швидкодрук, 2010 р. – 325 с. – ISBN 978-966-96-945-4-3.
  2. Тетяна Думан. Портал південної нави храму святого Онуфрія у Львові/Монастир святого Онуфрія у Львові: сьомі наукові драганівські читання. – Львів: Місіонер, 2007 р. – 304 с. – ISBN 978-966-658-123-8.
  3. Тетяна Думан. Суспільний статус майстрів Риботицької школи/Жовква крізь століітя. Випуск IV. – Львів: Видавництво «Растр-7», 2016 р. – 404с. – ISBN 978-617-7359-55-4 (є переклад польською[7]).
  4. Думан Т.М. Малярі Риботицької школи іконопису/Софійські читання. Матеріали V міжнародної науково-практичної конференції «Духовний потенціал та історичний контекст християнського мистецтва» (Київ, 28-29 травня 2009 р.). – К.: «ТОВ «Горобець», 2010 р. – 500с.: іл. – ISBN 978-966-2377-15-6.
  5. Тетяна Думан. Риботицька малярська школа останньої чверті XVII ст. – першої половини XVIII ст. та Риботицький художній осередок середини XVII ст. – другої половини XVIII ст./Восьме драганівське читання. Упорядник Лев Скоп. – Дрогобич: Коло, 2014 р. – 254 с.:іл. – ISBN 978-617-642-162-7.
  6. Тетяна Думан. Стінопис Святоюрського храму//Галицька брама. – 2013. - № 4-6 (220-222). – с. 7-9.
  7. Тетяна Думан. Передмова/Датування галицьких ікон XIV-XVI ст. Нариси до методики атрибуції українського церковного малярства. – Дрогобич: Коло, 2017 р. – 120с.: іл. – ISBN 978-617-642-292-1.
  8. Тетяна Думан. Передмова/Українське церковне малярство: техніка та технологія XV-XVIII століть. – Дрогобич: Коло, 2013 р. – 191 с.: іл. – ISBN 978-966-7996-97-0.

Примітки
  1. Львів: аукціон «Митці-воїнам» переростає у всеукраїнський рух художників ЗіК. 31.07.2014
  2. «Моя Таня (Думанка)». Юлія Овсяник, Збруч. 11.12.2020
  3. «Зараз я щасливіша, ніж була до хвороби. Бо поруч — коханий чоловік». Галина Ярема, Високий замок. 13.02.2020
  4. Рак мозку. Особистий досвід боротьби з діагнозом. УП.Життя. 08.04.2020
  5. SZTUKA. Kiedy idee zyskują kształt. kultura enter. 03.2020 ((пол.))
  6. В іконі має бути наївність і доброта, – Тетяна Думан. Захід.нет. 05.01.2009
  7. SZTUKA. Status społeczny mistrzów Szkoły Rybotyckiej SZTUKA. Status społeczny mistrzów Szkoły Rybotyckiej. kultura enter. 03.2020 ((пол.))

Джерела

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.