Дума про Феська Ґанжу Андибера
«Дума про Феська Ґанжу Андибера» — історична дума, в якій оспівується козацька звитяга в боротьбі проти татарського і польського поневолення України. Головний герой думи — козак-нетяга Фесько Ґанжа Андибер.
| Дума про Феська Ганжу Андибера |
|
Ой полем, полем Киліїмським, А питається, де корчма новая, Тогді дуки-сребраники у кабак уходжали, «Ей,— каже,— ти, шинкарко молода, Оттогді-то Настя кабачна денежку приймала, Оттогді ж то козак, бідний летяга, «Ей, шинкарко молода, Оттогді-то козак, бідний летяга, Тогді дуки-сребраники, «Ей, козаче,— каже,— козаче! Тогді то козак, бідний летяга, «Ой, ріки,— каже,— ви, ріки низовії, «Ей, не єсть же се, братці, Присунься ти до нас,— кажуть,— ближче, «Ей, шати мої, шати! «Ей, козаки,— каже,— діти, друзі, молодці! «Ей, дуки,— кажуть,— ви, дуки! Тогді-то Фесько Ґанжа Андибер, |
Сюжет
У думі відбуваються гострі соціальні суперечності, що склалися в Україні в часи визвольної війни 1648—1654 рр.
На думку Михайла Грушевського у цій думі зображено події, що передували «Чорній раді», в результаті якої гетьманом був обраний Іван Брюховецький, і під іменем Феська Ґанжи Андибера у думі зображено саме Брюховецького, який виступав проти «дуків-старшин» і протиставляв себе їм як носій справжніх запорозьких традицій, та агітував против старшинських кандидатів Сомка і Золотаренка.[1] Брюховецький, будучи вмілим оратором, висунувши соціальні лозунги (зменшити податки, обмежити старшинське землеволодіння), став кандидатом на гетьманство.
У червні 1663 р. під Ніжином на Чорній раді, участь в якій брали не тільки козаки але й усі інші стани, Брюховецького було обрано гетьманом Лівобережної України. Інших претендентів на гетьманську булаву — (Сомка, Золотаренка) та їхніх прихильників було на місці заарештовано й страчено.
Історія записів
У створення цієї думи брали участь не тільки кобзарі, але й записувачі Амвросій Метлинський та Пантелеймон Куліш, які різні варіанти, записані від кобзарів Андрія Шута, Андрія Бешка та Миколи Ригоренка, звели в один текст і опублікували в 1854 та 1856 рр. В 1874 р. був зроблений запис у Павла Братиці а в 1923 р. запис був зроблемий Є. Кирилом від Павла Кулика.
Мелодія думи
Фольклорист та етнограф Климент Квітка записав мелодію думи «Козак-нетяга Феско Ґанджа Андибер» від кобзаря Павла Кулика в селі Сосниці Чернігівської області. Аналізуючи мелодію запису цієї думи, Квітка вважав, що вона могла належати до нового, ще не дослідженого шару кобзарської виконавської традиції. Це єдиний запис мелодії цієї думи.
Аналізуючи діяльність кобзаря Павла Кулика, Віктор Мішалов звернув увагу на те, що вчитель кобзаря Павла Кулика не мав цієї думи в своєму репертуарі. Це спонукало його зробити припущення, що мелодія була створена самим кобзарем на базі тексту, який він вивчив з літературного джерела. Це пояснює чому мелодія думи не характерна і не споріднена з мелодіями дум, які записали Філарет Колесса та Микола Лисенко, і чому не існує інших записів, що містять мелодію цієї думи.
Образи думи в мистецтві
Образ Феська Ґанжи Андибера відтворено в історичній повісті Д. Мордовцева «Сагайдачний», в опері радянського композитора В. Золотарьова «Фесько Андибер» (лібретто Максима Рильського), в графічних творах художника Михайла Дерегуса.
Пантелеймон Куліш у драму «Байда, князь Вишневецький» увів головного персонажа народної думи про Феська Ґанжу Андибера, де він уособлює ватажка козацької голоти в боротьбі проти козацької старшини. Іншим персонажем думи, що був використаний у цій поемі, є шинкарка Настя Горова.[2]
Виконавці
- Кобзарі
- Павло Братиця,
- Павло Кулик,
- Андрій Шут,
- Андрій Бешко,
- Микола Ригоренко,
Примітки
- Михайло Грушевський. Ілюстрована історія України. Архів оригіналу за 28 вересня 2007. Процитовано 26 липня 2007.
- Пантелеймон Куліш. Байда, князь Вишневецький.
Література
- Хвесько Андибер // Грушевська Катерина. Українські народні думи. Том 2. — Київ-Харків: Пролетар, 1931. — С. 131—146.
- Про Хвеська Кганжу Андыбера // Народные южнорусские песни. Сборник / А. Л. Метлинский. — Киев: Унив. тип., 1854. — С. 377—385.
- Дополненная дума о Ганжѣ Андыберѣ // Кулиш П. Записки о Южной Руси. Т. 1. — СПб, 1856. — С. 200–210.
- Думка про славного Хвеська Ганджу - Андибера Гетьмана Запорозького // Українська абетка / Микола Гатцук. – М.: У друк. Унів., 1861. — С. 67—81.
- О возможных исторических и литературных источниках образа «Казака Мамая»