Чорна рада 1663
Чорна рада — загальна козацька рада — збиралася для вирішення стратегічних питань, коли між старшинами не було одностайності. Найвідоміша з них відбулася 17—18 (27—28) червня 1663 року на околицях Ніжина. Рада була скликана за наказом російського царя Олексія Михайловича для обрання першого гетьмана Лівобережної України. Участь у чорній раді взяли не тільки козаки, але й селяни та міщани — «чернь», які також мали право голосу.
Передумови
Після зречення в січні 1663 року Юрія Хмельницького в Україні розпочався період громадянської війни, який в українській історії носить назву «Руїна». Україна фактично розпалася на дві частини — Правобережну і Лівобережну. На хід подій у Правобережжі намагалася впливати Річ Посполита, а Лівобережна Україна перебувала під контролем Московської держави.
На початку 1663 року за згодою короля Речі Посполитої у Правобережній Україні гетьманом було обрано Павла Тетерю. Однак лівобережні полки і Запоріжжя не визнали влади Тетері. У Лівобережжі на гетьманську булаву претендували наказний гетьман Яким Сомко, ніжинський полковник Василь Золотаренко і запорозький отаман Іван Брюховецький. Кандидатури Сомка і Золотаренка підтримували північні полки Лівобережної України і різні групи козацької старшини, обоє були родичами Хмельницького — брати відповідно першої, Ганни Сомко, та третьої, Ганни Золотаренко, його дружин. Їхні програми відповідали переважно інтересам заможної старшини-«дуків», які намагалися закріпити своє виняткове становище у правовій площині. Їхнє протистояння являло собою суто внутрішньоклановий конфлікт. На раді, як опонент Брюховецького, зрештою був представлений Сомко.
Кошовий Іван Брюховецький відстоював принципово іншу соціальну модель: з обмеженням абсолютизму гетьмана та прав старшини. Також він виступав за розширення міського самоврядування, втихомирення владних та податкових апетитів «нового панства». У той же час він погоджувався з посиленням царської адміністрації в Україні. Послуговувався підтримкою рядового козацтва, міщан та селянства[1].
Наслідки
Брюховецького було обрано гетьманом. Після ради Яким Сомко і Василь Золотаренко у побоюванні за свої долі намагалися шукати захисту в московських посадовців, що були присутні спостерігачами. Ці спроби виявилися марними і невдовзі Сомка і Золотаренка разом з кількома прихильниками було арештовано, звинувачено у зв'язках зі шляхтою Речі Посполитої і 18 вересня 1663 року після кількох місяців ув'язнення страчено у Борзні[2].
Див. також
Примітки
- Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 555. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1359-9. Чорна рада 1663
- Літопис самовидця.— К.: Наукова думка, 1971.—208 с.— С. 174.
Джерела та література
- Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — ISBN 5-325-00781-5.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
- Горобець В. М. «„Чорна рада“ 1663 року. Передумови, результати, наслідки» НАН України. Інститут історії України. — К.: Інститут історії України, 2013. — 200 с.. К., 2013 ISBN 978-966-02-6884-5
Посилання
- Чорна рада // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1967. — Т. 8, кн. XVI : Літери Уш — Я. — С. 2059-2060. — 1000 екз.