Думнонія

Думнонія — давня бритська держава, яка існувала на території Британії приблизно з ІІІ століття по першу третину Х століття. У межах держави перебували сучасний Девон, більша частина Сомерсету і, можливо, частина Дорсету. Думнонія виникла ще в епоху панування римлян приблизно у III сторіччі як племінна держава думнонів. На початку свого існування вона залежала від Римської імперії. Десь на початку V століття Думнонія звільнилася з-під влади Риму. Упродовж V сторіччя у західній частині Думнонії з'явилися держави Керноу (Корнубія) і Ліонессе. Також, у V—VI століттях місцеві брити масово переселялися на розташований південніше півострів Бретань. Столицею Думнонії було місто Кайр-Віск (суч. Ексетер). Після вторгнення саксів держава бритів опинилися відірваною від решти кельтських держав. Близько 710 року сакси захопили столицю Думнонії. У кінці VIII сторіччя англосакси заволоділи ще кількома землями держави, відтіснивши кельтів на край півострова Корнволл. Повстання у 838 році, спрямоване проти англосаксонського панування, не мало успіху для думнонців. У кінці першої третини Х століття Думнонія остаточно була повністю захоплена, її правителі стали ерлами Корнволлу.

Думнонія
Dumnonia
королівство
←
290 – 710 →

Прапор

Британія бл. 500 р.
Столиця Каер-Віск
Мова(и) Корнська мова
Релігія Християнство
Форма правління монархія
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Думнонія

Назва та мова

Найменування держави (королівства) отримане від назви кельтського племені думнонів, які мешкали на території майбутньої держави у залізну добу та у часи панування римлян.

Думнонія, інші варіанти Дамнонія, Домнонія, є латинською назвою реґіону. Саксами сусіднього Вессексу вона іменувалася як Королівство Westwaliser. Давньоваллійською мовою, як і місцевою мовою, Думнонія була відома як Dyfneint. Ця форма збережена в англійській назві сучасного графства Девон, а також у сучасних валлійській (Dyfnaint) і корнській (Dewans) мовах.

Думнони розмовляли на діалекті кельтської бритської мови, схожої на давньокорнську мову. Також, в Думнонії виявлена присутність переселенців з Ірландії, що підтверджується знахідками каменів з написами огамічною мовою.

Історія

Під час римської окупації Британії (див. Римська Британія) Думнонія перебувала під владою римлян, маючи статус Civitas. Перша столиця держави знаходилися у межах сучасного Ексетера і називалася римлянами як Isca Dumnoniorum (Іска Думноніорум), а бритами — Caeresk (Кереск). Іска Думноніорум було головним містом римської цівітас думнонів.

Як справжнє королівство Думнонія стає у кінці IV століття із зникненням централізованої римської влади, а не пізніше відходу римлян з Британії у 410 році набуває повної незалежності. Однак, достовірно не відомо, чи Думнонія була політично єдиною державою, чи союзом декількох дрібних королівств. Корнволл, здається, у будь-якому випадку у значній мірі був самостійним, оскільки на його території згадується окреме плем'я корновіїв.

Занепад королівства Думнонії розпочався тоді, коли більша частина держави у 652—685 роках підпала під контроль західних саксів (Вессекс). Корнволл як частина колишньої державності бритів зберігала незалежність до Х століття.

Уже з початку VI століття посилилося протистояння Думнонії з Королівством Вессекс. Не пізніше 658 року Думнонія втратила владу над районом Сомерсету, який розміщений на північ та схід від річки Паррет[1] та у 710 році вона розпрощалася з рештою Сомерсету. Не пізніше 20 років по тому до Вессекса було долучено решту Девонширу[2]. Затяжний конфлікт між державами тривав, поки Думнонію у ІХ сторіччі остаточно не було приєднано до англосаксонського королівства. Все це зумовлювало переміщення частини населення з південно-західної Англії до теперішньої Бретані. Відомо, що до Х сторіччя на території Думнонії кельти проживали разом з англосаксами. Підтвердженням включення Думнонії до складу англосаксонської держави стало встановлення у першій третині Х століття королем Етельстаном західного кордону Вессексу по річці Теймар.

Правителі Думнонії

Міфічні володарі:

Імовірні правителі, від яких йде родовід наступних королів:

Засвідчені у писемних джерелах королі:

Королі Корнволлу:

  • Ітел ап Донарт (710—715)
  • Діфнвал ап Ітел (730—750)
  • Коврдоллі ап Діфнвал (750—770)
  • Освальд ап Коврдоллі (770—790)
  • Гернам ап Освальд (790—810)
  • Гопкін ап Гернам (810—830)
  • Мордаф ап Гопкін (830—850)
  • Ферфердін ап Мордаф (850—865)
  • Донарт (865—876)
  • Елуід ап Ферферден (880—890)
  • Алонор ап Елуід (890—900)
  • Рікат (900—910)
  • Гівел (910—926)

Графи Корнволлу:

  • Конан ап Алонор (926—937)
  • Ролоп ап Алонор (940—960)
  • Вортегін Хелін ап Ролоп (960—980)
  • Веффін ап Вортегін (980—1000)
  • Алурд ап Веффін (1000—1010)
  • Ґодвін ап Алурд (1010—1050)
  • Герберт ап Ґодвін (1050—1066)
  • Кадок ап Герберт (1066—1068)
  • Роберт, граф де Мортен (1068—1084)
  • Вільям ап Роберт де Мортен (1084—1106)
  • Кадок ап Кадор (1100—?)

Донька Кадока Евіс вийшла заміж за Вільяма ап Роберта де Мортена і титул графа Корнволлу передався норманам і вже ніколи не повернувся до рідної королівської сім'ї.

Див. також

Примітки
  1. Peter Hunter Blair, Roman Britain and Early England, 55 B.C.-A.D. 871, p. 210
  2. F. M. Stenton, Anglo-Saxon England, p.64

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.