Дунін-Борковський Петро Дмитрович

Петро́ Дми́трович Ду́нін-Борко́вський (2 січня 1822 — 1 жовтня 1846) — український поміщик, чоловік художниці Глафіри Псьол.

Дунін-Борковський Петро Дмитрович
Народився	2 січня 1822(1822-01-02)
Помер	1 жовтня 1846(1846-10-01) (24 роки)
Країна	Російська імперія
Діяльність	Q19200274
Рід	Дуніни-Борковські
У шлюбі з	Псьол Глафіра Іванівна

Представник української гілки відомого шляхетного роду Дунін-Борковських.

Народився 2 січня 1822 року в селі Малий Листвен (на Ріпкинщині), у маєтку, який належав давньому старшинсько-дворянському роду Дуніних-Борковських.

1843 року в родині Рєпніних познайомився з Тарасом Шевченком.

9 грудня 1845 року Варвара Рєпніна писала Шевченкові з Яготина:

Бог благословив Глафіру: її нареченого Ви знаєте, це Петро Дмитрович Дунін-Борковський, якого Ви бачили в нас[1].

У повісті Тараса Шевченка «Прогулянка з задоволенням і не без моралі» знаходимо підтвердження факту перебування автора в Малому Листвені в гостях у Петра Дмитровича, можливо, тоді він і написав його портрет, що знаходиться з 1928 р. у Національному музеї Т. Шевченка.

Пізніше Дунін-Борковський і Шевченко зустрілися у вересні 1846 року в Києві, коли поет відвідав тяжко хворого Дуніна-Борковського за кілька днів до його смерті.