Дуріс

Ду́ріс (дав.-гр. Δοῦρις) — давньогрецький вазописець з Афін, творчість якого припадає на середину 5 століття до н. е.

Еос оплакує Мемнона або П'єта Мемнона Еос піднімає тіло свого сина Мемнона, підпис Дуріса.

Дуріс працював у червонофігурному стилі і розписував переважно вази, виготовлені гончарем Піфоном. Славився зображеннями батальних сцен і сімпосіїв. За попередніми підрахунками, вазописцю Дурісу належить близько двухсот п'ятдесяти (250) ваз, що віднайдені археологами на початок 21 століття, вичищені, зклеєні з уламків та відреставровані. Для майстра першої третини 5 століття до н.е — це досить багато. Зазвичай він залишав власний підпис на вазах в ранній період творчості. Коли ж досяг зрілості і слави як художник, припинив підписувати власні твори. Тобто, лише п'ятдесят ваз мають підпис Дуріса, інші — приписують художнику за стилістичними ознаками.

До ранніх творів майстра відносять і кілікс зі сценою оплакування Мемнона. За сюжетом міфа, Мемнон загинув під стінами Трої. Богиня зорі Еос знайшла тіло загиблого сина, аби оплакати і віднести в Етіопію, аби поховати та батьківщини.

Кілікс з фрагментарною сценою сімпосія вазописця Дуріса зберігає також Музей образотворчих мистецтв імені Пушкіна в Москві.