Духовичний Георгій Самуїлович

Георгій Самуїлович Духовичний (нар. 11 березня 1954, Київ) — український архітектор, віце-президент київської організації Національної спілки архітекторів України та керівник Колективного підприємства творчої архітектурної «Майстерні Г.Духовичного», член правління Національної спілки архітекторів України. Дійсний член Українського комітету ICOMOS (UNESCO), член Архітектурно-містобудівної ради Києва, один із засновників громадського руху "Культура проти вандалізму — «Україна-зона культурного лиха» 2007 р. .

Георгій Самуїлович Духовичний
Народження 11 березня 1954(1954-03-11) (67 років)
Країна  СРСР, Україна
Навчання Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури
Діяльність архітектор
Нагороди
Державна премія України в галузі архітектури

Освіта

В 1977 році закінчив Київський державний художній інститут (архітектурний факультет, майстерня Н. Б. Чмутіної). Навчався у Н. Б. Чмутіної, А. І. Малиновського, А. В. Добровольського, Б. І. Примака, Г. С. Кульчицького, А. М. Мілецького. 1977 р.- дипломний проект лауреата Всесоюзного конкурсу дипломних проектів архітектурних ВУЗів. В 1989 році отримав сертифікат СП СА СРСР.

Робота

  • 1978–1989 рр. — робота в Управлінні об'ємного проектування № 3, майстерня № 6 Головного управління «Київпроект» на посадах від архітектора до головного спеціаліста, проектування житлових кварталів та громадських споруд історичного центру Києва.
  • 1982 р. — в складі авторського колективу Золота медаль та диплом 1-го ступеня Всесоюзного конкурсу СА СРСР на найкращий проект року (житлові квартали по вул. Горького та Подолу в м. Києві).
  • 1987 р. — в складі авторського колективу диплом 1-го ступеня Конкурсу на найкращу споруду року Держбуд УРСР (Навчальний корпус ВПШ по вул. Мельникова, 84 в м. Києві).
  • 1988 р. — Лауреат Всесоюзного конкурсу молодих архітекторів (СА СРСР).
  • У 1990 р. — після отримання персонального міжнародного сертифікату Вищої атестаційної комісії Правління СА СРСР, відкриття персональної творчої архітектурної «Майстерні Г.Духовичного» СА СРСР, з 1992 р — КПТАМ "Майстерні Г.Духовичного "Національної Спілки архітекторів України, керівник майстерні. Проектування об'єктів нового будівництва, комплексної реконструкції та реставрації, житлових та громадських споруд та комплексів, здебільшого в історичному центрі Києва. Серед реалізованих об'єктів після 1990 року:
    • Комплекс Юридичного ліцею НАВСУ для дітей загиблих співробітників МВС
    • Житловий будинок по вул. Турівській,24 в м. Києві
    • Комплексна реабілітація пам'яток архітектури з реставрацією предмету охорони по вул. Хрещатик,50, Городецького,11, Городецького, 12, Михайлівська,7, Січневого повстання,17, Толстого, 9, Сагайдачного,37.
  • 1993 р. — Сертифікат учасника Всесвітнього бієналє ВА-93 в Буенос-Айресі (Комплекс Християнського центру євангельських християн-баптистів України по пров. Ярославському,8/2 в кварталі А-11 в р-ні Подолу, м. Київ).
  • 1995 р. — в складі авторського колективу Державна премія України з архітектури (Комплекс факультету міжнародних відносин та журналістики Київського державного університету по вул. Мельникова, 84 в м. Києві).
  • 2002 р. - лауреат міжнародного конкурсу на меморіальний, суспільсько-просвітницький центр «Відродження» в Бабиному ярі (м. Київ) спільно з Ю.Бородкіним
  • 2006 р. - лауреат національної премії «Відродження» в галузі містобудування за проект-концепцію реконструкції території Видубицького озера в м. Києві, спільно з Ю.Бородкіним
  • 2007 р. — лауреат Національного конкурсу на найкращу споруду року за бізнес-центр «Ренесанс» по вул. Воровського,24 в м. Києві
  • 1999–2005 — в складі авторських колективів лауреат конкурсів на «Реконструкцію Володимирського проїзду в м. Києві», «Реконструкцію території Національного музею України по вул. Грушевського та Національного виставкового комплексу по вул. Інститутській»

Досягнення

Є автором-розробником концепції, типології та ряду проектів християнських євангельських церковних, місіонерських та помісних центрів нового типу для будівництва в Україні. Їх реалізовано в с. Киїлов Бориспільського району (1992-1997 рр. на 60 осіб), м. Вишневе Києво-Святошинського р-ну Київської області (1992–2000 рр. на 350 осіб), комплекс «Дім Євангелія» (1990-1996 рр. на 1500 осіб) по пров. Ярославському, 8/2 в м. Києві, Помісна церква по вул. Жукова, 2 в Києві (розп. в 1997–2005 рр. на 1200 осіб), комплекс «Світ на Сході» по вул. Хорольській, 28-30 (1997–2008 рр.) тощо.

Є теоретичним та практичним розробником авторського стилю «персоніфікованого діалектичного контекстуалізму» — органічного персоніфікованого входження в конкретну ділянку архітектурного середовища, що постійно розвивається, із створенням ефекту почасових стильових нашарувань, у якому виконано його основні проекти:

  • Помісна церква по вул. Жукова, 2 в Дніпровському р-ні
  • Громадсько-офісний торговельний центр по вул. В.Вал, 10
  • житловий будинок по вул. Вознесенський узвіз, 28 в Подільському р-ні м. Києві
  • офісний центр «Ренесанс» класу «А» по вул. Бульварно-Кудрявській, 24 в Шевченківському р-ні м. Києва.

Публікації

  1. Функциональная диагностика и рационализация жахов в эпоху социальных перемен и смятения архитектурных стилей. («АСС» Киев −1999р)
  2. Утрата и воссоздание градостроительного вектора в Киеве историческом и не только или надолго прерванный полет. («АСС» Киев −2000р)
  3. Карнавализм, как метод градостроительного мышления в период национального стилеобразования. («АСС» Киев −2004 г.)
  4. Киев — очередное градостроительное распутье начала нового века, нефигуративная знаковость, как зрелая форма эмоционального диалога в городской культуре. (Збірка статей «А+С» Київ-2008 р.)
  5. Исторический Киев — как объект стилеразрушения (особенности стилеобразование архитектуры Киева конца ХХ — начала XXI века) (Збірка статей Інституту пам'яткоохоронних досліджень Міністерства культури та туризму України. Київ-2006 р.)
  6. «АРХІДЕЯ» № 11 (22-32), № 12 (174–182), 2003 р. № 1-2, (130–137) 2004 р., № 3 (164–169) 2005, у співавторстві, цикл статей під рубрикою «Новітня археологія»
  7. Наукове видання «Київський архітектурний модерн 1900–1910 рр.» співавтор

Відзнаки

Примітки

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.