Дюла (Угорщина)

Дю́ла[1][2][3] (угор. Gyula вимовляється [ˈɟulɒ] ( прослухати); нім. Jula; рум. Jula або Giula; тур. Göle) — місто на південному сході Угорщини, друге за величиною місто медьє Бекеш після столиці — Бекешчаби. Місто займає площу 255,80 км², на якій проживає 32 239 жителів.

Дьюла
Gyula
Герб Прапор
Основні дані
Країна  Угорщина
Медьє Бекеш
Регіон Південний Великий Альфельд
Перша згадка 1313
Населення 32 055
Площа 255,8 км²
Густота населення 125,16 осіб/км²
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Поштові індекси 5700, 5711
Телефонний код +36-66
Географічні координати 46°39′00″ пн. ш. 21°17′00″ сх. д.
Місцева влада
Вебсторінка gyula.hu
Мапа

Дьюла

Дьюла у Вікісховищі

Фортеця
Ратуша

Географія і транспорт
Замок Алмаші

Місто розташоване за 200 кілометрів на південний схід від Будапешта та за 15 кілометрів на південний схід від Бекешчаби. За 5 кілометрів на схід від міста проходить кордон з Румунією. Найближче до Дьюли румунське місто — Арад (50 кілометрів). Через місто протікає річка Фехер-Кереш (Білий Кереш), яка за кілька кілометрів нижче Дьюли впадає в Кереш.

Автодороги ведуть від Дьюли в сторону Бекешчаби і кордони з Румунією. Залізнична гілка з'єднує Дьюлу з Бекешчабою. Час шляху на поїзді до Будапешту 3-4 години.

Історія

Перша згадка про поселення датується 1313 роком, коли був заснований монастир, що називався по латині Julamonustr. У 1332 році поселення, які формувалися навколо монастиря отримала ім'я Дьюла. Існують дві версії походження назви: одна зводить назву міста до особистого імені Дьюла (можливо, належав засновнику монастиря і поселення), інша до назви одного з угорських племен.

З XV століття Дьюла стала центром комітату Бекеш.

1810 року в Дьюлі народився знаменитий угорський композитор Ференц Еркель, автор державного гімну країни.

У середині XX століття після початку використання термальних вод Південного Альфельду в лікувальних цілях, Дьюла стала містом — курортом. 1959 року тут була відкрита перша купальня, 1969 року отримала статус лікарні знаменита Замкова купальня. 1985 року Дьюлі був присвоєний статус курорту-санаторію Міністерством охорони здоров'я Угорщини.

Населення

Переважна більшість населення міста складають угорці, найбільш значна національна меншина — румуни. За даними перепису 2001 року 94,2 % населення Дьюли — угорці, 2,3 % — румуни, 1,6 % — німці, 0,4 % — цигани і 0,3 % — словаки. Незважаючи на невеликий відсоток сучасного румунського населення Дьюла історично була центром румунської діаспори в Угорщині. Тут розташовуються кілька румунських громадських і національно-культурних організацій, а також резиденція православного єпископа Угорщини Румунської православної церкви.

Відомі особистості

В поселенні народились:

Пам'ятки
  • Фортеця — чудово збережена середньовічна фортеця.
  • Замок Алмаші — замок сім'ї графів Алмаші. Оточений великим парком, у якому розташована «Замкова купальня», вода в яку подається з термальних джерел.
  • Румунський православний собор. Побудований 1867 року.
  • Міська ратуша.

Примітки
  1. Довідковий атлас світу. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — 328 с. ISBN 978-966-475-507-5
  2. Атлас світу. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. ISBN 966-631-546-7
  3. Угорщина // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дюла (Угорщина)


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.