Ференц Еркель

Ференц Еркель (угор. Erkel Ferenc; 7 листопада 1810, Дюла — 15 червня 1893, Будапешт) — угорський та австрійський композитор, піаніст, диригент, музичний педагог, основоположник угорської національної опери.

Ференц Еркель
угор. Erkel Ferenc
Основна інформація
Дата народження 7 листопада 1810(1810-11-07)[1][2][…]
Місце народження Дьюла, Бекеш, Угорщина[3]
Дата смерті 15 червня 1893(1893-06-15)[1][2][4] (82 роки)
Місце смерті Будапешт, Австро-Угорщина[3]
Поховання
Керепеші : 
Громадянство Угорщина, Австрійська імперія і Австро-Угорщина
Професії диригент, композитор, шахіст, музичний педагог, піаніст
Освіта Музична академія Ференца Ліста
Відомі учні Károly Szabadosd
Жанри опера
 Файли у Вікісховищі

Біографія

Рано виявив музичні здібності. Навчався у Генріха Клейна в Пожоні (Братиславі). З юних років концертував як піаніст і викладав гру на фортепіано (1828—1835), а також служив капельмейстером (з 1890 року) в Коложварі (Клуж-Напока).

У 1835 році переїхав в Пешт, де незабаром став диригентом Угорського театрального товариства. З 1838 по 1890 роки був головним диригентом і керівником Угорського національного театру, очолював оркестр Пештський філармонічного товариства з часу його заснування в 1853 році і до 1871 року, а з 1868 — керівник Всеугорського об'єднання хорових товариств.

У 1875—1889 роках був першим директором і професором по класу фортепіано (до 1886 року) в Угорській музичної академії. Ініціював в 1872 році, разом з Ференцом Лістом, будівництво нової будівлі Оперного театру в Будапешті, зведеного в 1884 році, ставши його диригентом з дня відкриття.

Сини Еркеля — Дюла (1842—1909), Елек (1843—1893), Ласло (1844—1896) і Шандор (1846—1900) теж стали музикантами.

Творчість

Ференц Еркель є основоположником угорської національної опери в буквальному сенсі цього слова, бо саме він створив першу угорську оперу. У більшості своїх опер він відображав сторінки трагічної історії Угорщини: звільнення країни від загарбників та боротьбу з тиранією. Найбільш значні — героїко-ліричні опери «Ласло Гуняді» і «Бан Банк».

Для Еркеля характерне поєднання західноєвропейських оперних традицій того часу та національного музичного стилю (зокрема, угорський народний мелос та вербункош).

У своєму творчому розвиткові Еркель просувався від романтизму до реалізму. У його операх стала значнішою роль народу, а в багатьох хорових сценах народні пісні стали частіше використовуватися[5].

Автор «Урочистої увертюри» (1867), численних фортеп'янних п'єс, хорових пісень, в тому числі гімну Угорщини (1844), а також музики до так званих народних театральних п'єс.

Шахова діяльність

Ференц Еркель вважався одним з найсильніших угорських шахістів середини XIX ст. Став серйозно займатися шахами з кінця 30-х років. Брав участь в матчі за листуванням Пешт — Париж в 1842—1845 рр. (ходи обговорювалися колективно, угорці виграли 2: 0). У 1859 заснував в Пешті перший шаховий клуб, яким керував до кінця життя.

Пам'ять

У 1952 році режисер Мартон Келеті зняв художній фільм «Еркель»(в радянському прокаті «Угорські мелодії»).

Опери
  • «Марія Баторі» / Bátori Mária (1840, дві дії)
  • «Ласло Гуняді»[6] / Hunyadi László (1844, чотири дії; виконувалася на відкритті нової будівлі Угорської державної опери в 1884 році)
  • «Єлизавета» / Erzsébet (1857, три дії, Ф. Еркель є автором тільки другої дії)
  • «Бан Банк» / Bánk bán (1861, три дії; виконувалася на відкритті нової будівлі Угорської державної опери в 1884 році)
  • «Шарольта» / Sarolta (1862, три дії)
  • «Дєрдь Дожа»[7] / Dózsa György (1867, п'ять дій)
  • «Георгій Бранкович»[8] / Brankovics György (1874, чотири дії)
  • «Безіменні герої» / Névtelen hősök (1880, чотири дії)
  • «Король Іштван»[9] / István király (1885, чотири дії, всі опери — Будапешт)
  • «Шимон Кемень» / Kemény Simon (незакінчена, збереглися лише уривки, планувалися три дії)

Література
  • Соловьёв Н. Ф.,. Эркель, Франц // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  • Музичний енциклопедичний словник / Гол. ред. Г. В. Келдиш. — М.: Радянська енциклопедія, 1990. — с. 655—656
  • Немет Адамі, Ференц Еркель [переклад з німецької], — Л., 1980.
  • Bónis Ferenc: Erkel Ferencről és koráról, Püski Kiadó, Budapest, 1995, ISBN 963-8256-74-5
  • Németh Amadé: Erkel, Gondolat Kiadó, Budapest, 1979, ISBN 963-280-786-3
  • Németh Amadé: Erkel Ferenc életének krónikája, Zeneműkiadó, Budapest, 1973
  • Sadie, Stanley: Opera, Kossuth Kiadó, Budapest, 2004, ISBN 963-09-4690-4
  • Winkler Gábor: Barangolás az operák világában, Tudomány Kiadó, Budapest, 2005, ISBN 963-8194-41-3
  • Balassa Imre, Gál György Sándor: Operakalauz, Zeneműkiadó Vállalat, Budapest, 1961
  • Шахматы: Енциклопедичний словник / гл. ред. А. Е. Карпов. — М.: Радянська енциклопедія, 1990.. — С. 510. — 624 с. — 100 000 прим. — ISBN 5-85270-005-3.
  • Кашірніков В. П.: Ференц Еркель / specialradio.ru — М. 2010

Посилання

Примітки
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118530801 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. Эркель Ференц // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  4. chessgames.com — 2001.
  5. Ференц Еркель / Гол.. ред. Ю.В. Кельдиш. — 2-ге вид. — «Радянська енциклопедія», 1982. — 1008 с.
  6. Про бана Хорватії Ласло Гуняді (1431—1457)
  7. Про ватажка угорського селянського повстання Дєрдя Дожа (1470—1514)
  8. Про правителя Сербської деспотії Джураджа Бранковича
  9. Про першого угорського короля Стефана I Святого
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.