Дяченко Сергій Сергійович

Сергі́й Сергі́йович Дяче́нко (нар. 14 квітня 1945) — український письменник-фантаст[2], сценарист. У минулому — вчений-психіатр і генетик. Працює у співавторстві зі своєю дружиною Мариною Дяченко. Пише російською мовою.

Сергій Сергійович Дяченко
Сергій Дяченко на Московській Міжнародній Книжковій Виставці-Ярмарку 2011
Народився 14 квітня 1945(1945-04-14) (76 років)
Київ, Українська РСР, СРСР
Громадянство  Україна
Національність Українець
Діяльність письменник, письменник наукової фантастики, лікар-письменник, психіатр, сценарист, прозаїк
Alma mater Всеросійський державний інститут кінематографії
Мова творів російська
Напрямок фантастика, сценаристика
Жанр фентезі, фантастика жахів, соціальна фантастика
Членство Спілка письменників СРСР
У шлюбі з Дяченко Марина Юріївна[1]
Премії
Див. також Дяченки Марина та Сергій

Біографія

Сергій Дяченко народився 14 квітня 1945 року у Києві. Син видатного українського мікробіолога, професора Сергія Степановича Дяченко. У 1966 році закінчив Київський медичний інститут, працював лікарем-психіатром. Кандидат біологічних наук[3]. 1989 року закінчив сценарний факультет ВДІКу. Член Союзу кінематографістів СРСР з 1987 року, Союзу письменників СРСР з 1983 року[4]. Лауреат Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка 1987 року разом з А. Д. Борсюком (режисером), О. І. Фроловим (оператором) за повнометражний науково-популярний фільм «Зірка Вавилова» Київської кіностудії науково-популярних фільмів[5]. Автор кіносценаріїв до фільмів: «Микола Вавилов», «Голод-33», «Гетьманські клейноди», «Генетика і ми», «Природи міцні затвори», «Совість у білому халаті», «Академік Беляев», «Зірка Вавилова» та ін. До 2009 року жив і працював у Києві, потім переїхав до Москви. У 2013 році разом з дружиною Мариною переїхали з Росії у США та відтоді проживають у штаті Каліфорнія.[6][7]

На загальноєвропейській конференції фантастів «Єврокон-2005» в Глазго разом з Мариною Дяченко визнаний найкращим письменником-фантастом Європи[8]. У співавторстві з нею написав 25 романів, десятки повістей та оповідань, кілька дитячих книжок (детальніше — див. Марина та Сергій Дяченки).

Бібліографія

Для бібліографічного переліку книг написаних у нандемі Сергія та Марини Дяченків, див. Дяченки Марина та Сергій#Бібліографія. Тут розміщуються твори написані самим Сергієм Дяченко.

Книги українською
  • Сергій Дяченко. Золотий дощ (кінооповідання). Київ.: Молодь, 1982. ? стор.
  • Сергій Дяченко. Жах (кіноповість). Київ: Столица, 1991. 48 стор.
  • Сергій Дяченко. Крутіж. (кіноповість). Київ: Вера, 1992. ? стор.
  • Сергій Дяченко. Оксамит i залізо (кіноповість). Київ: Ренессанс. 1994. ? стор.

Примітки
  1. Дяченки Марина та Сергій
  2. http://www.ukrinform.ua/ukr/news/14_kvitnya_tsey_den_v_istoriii_2042302 Архівовано 17 липня 2015 у Wayback Machine. Ukrinform: 14 квітня. Цей день в історії
  3. Марина та Сергій Дяченки
  4. Сергій та Марина Дяченко
  5. Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка
  6. - "Anything you can do I can do better, " says speculative literature to realism. An interview with Marina and Sergey Dyachenko — J.M. Sidorova, 06/11/2014 (англ.)
  7. Дяченки Марина та Сергій — 1576 — Бібліотека українського світу
  8. Марина і Сергій Дяченко

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.