Дівоче джерело

У будинку на узліссі мешкає селянська сім'я: хазяїн (Макс фон Сюдов), його дружина, їхня дочка Карін (Біргітта Петтерсон) і донька хазяїна від першого шлюбу Інгері (Гуннель Ліндблум); з ними живе декілька слуг. Падчерка вагітна невідомо від кого. Вона майже ненавидить свою сестру та звертається за допомогою до бога Одіна.

Батьки відправляють молодшу дочку в сусіднє поселення, щоб вона відвезла до церкви свічки́. Падчерку посилають разом з нею. У лісі вони зустрічаються з чаклуном-відлюдником. Інгері відстає від сестри. Виїхавши на ясну поляну, нарядно одягнена молодша дочка хазяїна зустрічає трьох братів-обідранців (двох дорослих й однієї дитини), які пасуть кіз. Вона ділить з ними трапезу. Після вгамування голоду та спраги її ґвалтують і вбивають. Падчерка спостерігає за тим, що відбувається із-за кущів. Роздягнувши жертву і поклавши її дорогий одяг у свої мішки, брати йдуть в той бік, звідки приїхали сестри. Молодший брат-підліток кидає на обличчя і тіло убитої кілька жмень землі.

Брати приходять на нічліг до будинку хазяїна. Їх впускають у житло, саджають за стіл і залишають ночувати. Перед сном один із злочинців пропонує хазяйці купити дорогу, але брудну й розірвану сукню. Мати впізнає одяг своєї дочки. Ридаючи, вона повідомляє страшну звістку чоловікові.

Селянин виходить у двір подихати повітрям. У сінях він зустрічає Інгері, яка розповідає йому про все, що сталося і кається у власній провині. Хазяїн наказує доньці затопити лазню, а сам вирушає за березовими віниками. Після того, як селянин виходить з лазні, він озброюється ножем для забою худоби і приходить в сіни, де сплять вбивці. Він спокійно чекає світанку і вступає з кожним у бій поодинці. Після вбивства старших братів він піднімає на руки підлітка і розбиває його голову об одвірок.

Сім'я вирушає на пошуки тіла молодшої дочки. Знайшовши її, селянин відчайдушно молиться Богові та присягається збудувати на цьому місці храм. Коли мати підводить голову убитої, з-під неї пробивається джерело і перетворюється на чистий струмок — Дівоче джерело.

Основні зауваження цензури до фільму викликала півторахвилинна сцена зґвалтування дівчини в лісі. Трибунал з цензури в Детройті змусив вирізати її, попри те, що до перегляду фільму в кінотеатрах допускалися лише дорослі. Комісія у справах штату Нью-Йорк зажадала видалити два короткі плани з сцени зґвалтування «оскільки вони були занадто відвертими. У цих кадрах один пастух знаходиться у недвозначній позі, а голі ноги розсовує інший пастух». У обох випадках дистриб'ютор погодився внести зміни.

Такі ж зміни були запропоновані в Форт-Верті. У 1962 році, після того, як дистриб'ютор відмовився внести зміни, цензори відмовили в дозволі на демонстрацію фільму, а Адміністративна комісія з цензури підтримала цю відмову. Позов до Окружного суду округу Таррант, а потім апеляція до Верховного суду штату Техас не принесли результату: суд в обох випадках став на сторону цензорів.[4]

• Дівоче джерело на сайті IMDb (англ.) (станом на 31.03.2018)