Біргитта Вальберг

Біргитта Вальберг (швед. Birgitta Valberg, в заміжжі Ганссон (швед. Hansson), 16 грудня 1916, Стокгольм 29 березня 2014[2], Лідінге) — шведська актриса, володарка премії «Золотий жук» за кращу жіночу роль 1976/77 року[3].

Біргитта Вальберг
швед. Birgitta Valberg
Народилася 16 грудня 1916(1916-12-16)[1]
Adolf Fredriks parishd, комуна Стокгольм, лен Стокгольм, Швеція
Померла 29 березня 2014(2014-03-29)[1] (97 років)
Лідінге, лен Стокгольм, Швеція
Країна  Швеція
Діяльність акторка
Заклад Королівський драматичний театр
Роки активності з 1934
У шлюбі з Hans Hanssond
Діти Maria Bandobranskid
Нагороди

премія Юджина О'Нілаd (1970)

Золотий жук (1977)

IMDb ID 0883517

Біографія

Біргитта Вальберг народилася в сім'ї професора Пауля Вальберга і Алін Гунбор. Навчалася у театральній школі Королівського драматичного театру з 1940 по 1943 рік. Уже з першого року навчання почала грати на сцені театру і залишалася в його трупі впродовж 56 років, з 1940 по 1996 роки[4]. За цей час вона виконала 137 ролей, грала в спектаклях режисерів Альфа Шеберґа, Улофа Муландера і Інгмара Бергмана[3].

Кінематографічна кар'єра Вальберг розпочалася раніше: вона дебютувала в 1934 році у фільмі Акселя Браннерса Unga hjärtan. У 1977 році їй була присуджена премія Шведського інституту кіно «Золотий жук» у номінації «Краща актриса в головній ролі» за роль Кати Вік у фільмі режисерки Гуннель Ліндблум «Райський куточок» (продюсер - Інгмар Бергман). Біргитта також озвучувала роль (швед. Rumpnissarna) у фільмі Таге Даніельссона «Ронья, дочка розбійника» (1984) за повістю Астрід Ліндгрен. З 1943 року також періодично грала в радіотеатрі[3].

Вальберг померла 29 березня 2014 року на 98-му році життя[3], похована на кладовищі міста Лідінге.

Особисте життя

У 1939 році Біргитта Вальберг вийшла заміж за адвоката і чиновника Ганса Ганссона (1907—1976). У шлюбі народилося троє дітей: Бодель Редін (1942—2000), Пер Ганссон (нар. 1945) і Марія Бандобранскі (нар. 1947), яка також стала актрисою.

Нагороди і премії

  • 1968 — Стипендія Йоста Екмана
  • 1970 — Стипендія Юджина О'Нілла
  • 1977 — Премія «Золотий жук»
  • 1983 — Медаль Літератури і мистецтв

Вибрана фільмографія

  • 1934 Unga hjärtan
  • 1939 Melodin från Gamla Stan
  • 1939 Folket på Högbogården
  • 1941 I paradis …
  • 1941 Striden går vidare
  • 1943 Livet på landet
  • 1948 Hamnstad
  • 1949 Kärleken segrar
  • 1950 Mamma gör revolution
  • 1951 Frånskild
  • 1953 Kvinnohuset
  • 1954 Flottans glada gossar
  • 1954 Karin Månsdotter
  • 1954 Taxi 13
  • 1955 Farligt löfte
  • 1955 «Посмішки літньої ночі»
  • 1956 Ratataa
  • 1956 Sista natten
  • 1957 Synnöve Solbakken
  • 1958 Fröken April
  • 1960 «Дівоче джерело»
  • 1960 Av hjärtans lust
  • 1962 Älskarinnan
  • 1963 Lyckodrömmen
  • 1964 Svenska bilder
  • 1965 För vänskaps skull
  • 1966 Prinsessan
  • 1968 «Сором»
  • 1969 Som natt och dag
  • 1970 Storia di una donna
  • 1976 Mannen på taket
  • 1977 Paradistorg
  • 1980 Flygnivå 450
  • 1984 Ronja Rövardotter (озвучування)
  • 1989 Peter och Petra
  • 1992 Söndagsbarn

Телебачення

  • 1955 Hamlet
  • 1961 Han som fick leva om sitt liv
  • 1961 Mr Ernest
  • 1961 En handelsresandes död
  • 1961 Ljuva ungdomstid
  • 1962 Sex roller söka en författare
  • 1968 Rötter
  • 1969 Samtal med en död
  • 1973 Näsan
  • 1973 Pelikanen
  • 1973 En skugga
  • 1979 En handelsresandes död
  • 1980 Räkan från Maxim
  • 1982 Dubbelsvindlarna
  • 1986 Studierektorns sista strid
  • 1986 White Lady
  • 1990 Storstad
  • 1990 S*M*A*S*H
  • 1993 Polisen och domarmordet
  • 1993 Hemresa
  • 1995 Snoken
  • 1996 Idlaflickorna

Вибрані ролі в театрі

Рік Роль П'єса

автор

Режисер Театр
1938 Señora Carrars gevär

Бертольд Брехт

Герман Грейд Одеонтеатерн[5]
1940 Еліза Парсонс Tony ritar en häst

Леслі Сторм

Гаррі Рек-Гансен Бланштеатерн[6]
1941 Еллен Det evigt manliga

Джеймс Тербер та Елліотт Наджент

Стіг Торслов Васатеатерн[7]
1942 Фанні Лімінг Gudarna le

Арчибальд Кронін

Карло Кейлі-Меллер Королівський драматичний театр
1943 Сілла Тервандер, журналіст Den stora skuggan

Карло Кейлі-Меллер

Карло Кейлі-Меллер Королівський драматичний театр
Сюзетта Бурдьє Kungen

Робер де Флер, Еммануель Арен і Гастон Арман де Кайаве

Руне Карлстен Королівський драматичний театр
1944 Естер Innanför murarna

Генрі Натансен

Карло Кейлі-Меллер Королівський драматичний театр
1945 Henriette Löwenflycht Av hjärtans lust

Карл Рагнар Йіров

Руне Карлстен Королівський драматичний театр
1948 Сестра Тереза «Філософський камінь»

Pär Lagerkvist

Альф Шеберґ Королівський драматичний театр
1949 Жінка «Смерть комівояжера»

Артур Міллер

Альф Шеберґ Королівський драматичний театр
1950 Катаріна Стенбок «Ерік XIV»

Август Стрінберг

Альф Шеберґ Королівський драматичний театр
1951 Елін Det lyser i kåken

Бйорн-Ерік Хёйер

Інгмар Бергман Королівський драматичний театр[8]
Рут Simon trollkarlen

Торі Сеттерхольм

Арне Рагнеборн Королівський драматичний театр
1952 Любовиця Furierna

Енріке Суарес де Деса

Арне Рагнеборн Королівський драматичний театр
1964 Перша fältkonkubinen Tre knivar från Wei

Гаррі Мартінсон

Інгмар Бергман Королівський драматичний театр[9]
1996 Деллен Гекентерна Fint folk

Кент Андерссон

Томмі Берггрен Королівський драматичний театр

Радіотеатр

Рік Роль П'єса

автор

Режисер
1947 Міс Робертс, гувернантка Mollusken
Г'юберт Генрі Дейвіс
Гуннар Скоглунд[10]
1953 Дружина «Мідсоммар»

Август Стріндберг

Пале Бруніус[11]
1954 Гелена Андерссон, вчителька Vår ofödde son

Вільгельм Муберг

Мімі Поллак[12]

Примітки

  1. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. Sveriges befolkning 1990: Valberg Hansson, Birgitta
  3. Skådespelaren Birgitta Valberg död. 31.03.2014.
  4. Arkivet Rollboken — Dramaten (швед.). www.dramaten.se. Архів оригіналу за 21 червня 2018. Процитовано 28 березня 2018.
  5. Älskade gudmor.
  6. Tony ritar en häst. Musikverket. 21.04.2016.
  7. Архив.
  8. Det lyser i kåken. Stiftelsen Ingmar Bergman. 17.10.2015.
  9. Tre knivar från Wei. Stiftelsen Ingmar Bergman. Процитовано 21.10.2015.
  10. Архив.
  11. Архив.
  12. Архив.

Література

  •  // Vem är Vem?. — Stockholm : Stor, 1962. С. 1339.
  •  // Vem är det : Svensk biografisk handbok.  1969. С. 984.

Посилання

]

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.