Біргитта Вальберг
Біргитта Вальберг (швед. Birgitta Valberg, в заміжжі Ганссон (швед. Hansson), 16 грудня 1916, Стокгольм — 29 березня 2014[2], Лідінге) — шведська актриса, володарка премії «Золотий жук» за кращу жіночу роль 1976/77 року[3].
Біргитта Вальберг | |
---|---|
швед. Birgitta Valberg | |
Народилася |
16 грудня 1916[1] Adolf Fredriks parishd, комуна Стокгольм, лен Стокгольм, Швеція |
Померла |
29 березня 2014[1] (97 років) Лідінге, лен Стокгольм, Швеція |
Країна | Швеція |
Діяльність | акторка |
Заклад | Королівський драматичний театр |
Роки активності | з 1934 |
У шлюбі з | Hans Hanssond |
Діти | Maria Bandobranskid |
Нагороди | |
IMDb | ID 0883517 |
Біографія
Біргитта Вальберг народилася в сім'ї професора Пауля Вальберга і Алін Гунбор. Навчалася у театральній школі Королівського драматичного театру з 1940 по 1943 рік. Уже з першого року навчання почала грати на сцені театру і залишалася в його трупі впродовж 56 років, з 1940 по 1996 роки[4]. За цей час вона виконала 137 ролей, грала в спектаклях режисерів Альфа Шеберґа, Улофа Муландера і Інгмара Бергмана[3].
Кінематографічна кар'єра Вальберг розпочалася раніше: вона дебютувала в 1934 році у фільмі Акселя Браннерса Unga hjärtan. У 1977 році їй була присуджена премія Шведського інституту кіно «Золотий жук» у номінації «Краща актриса в головній ролі» за роль Кати Вік у фільмі режисерки Гуннель Ліндблум «Райський куточок» (продюсер - Інгмар Бергман). Біргитта також озвучувала роль (швед. Rumpnissarna) у фільмі Таге Даніельссона «Ронья, дочка розбійника» (1984) за повістю Астрід Ліндгрен. З 1943 року також періодично грала в радіотеатрі[3].
Вальберг померла 29 березня 2014 року на 98-му році життя[3], похована на кладовищі міста Лідінге.
Особисте життя
У 1939 році Біргитта Вальберг вийшла заміж за адвоката і чиновника Ганса Ганссона (1907—1976). У шлюбі народилося троє дітей: Бодель Редін (1942—2000), Пер Ганссон (нар. 1945) і Марія Бандобранскі (нар. 1947), яка також стала актрисою.
Нагороди і премії
Вибрана фільмографія
- 1934 — Unga hjärtan
- 1939 — Melodin från Gamla Stan
- 1939 — Folket på Högbogården
- 1941 — I paradis …
- 1941 — Striden går vidare
- 1943 — Livet på landet
- 1948 — Hamnstad
- 1949 — Kärleken segrar
- 1950 — Mamma gör revolution
- 1951 — Frånskild
- 1953 — Kvinnohuset
- 1954 — Flottans glada gossar
- 1954 — Karin Månsdotter
- 1954 — Taxi 13
- 1955 — Farligt löfte
- 1955 — «Посмішки літньої ночі»
- 1956 — Ratataa
- 1956 — Sista natten
- 1957 — Synnöve Solbakken
- 1958 — Fröken April
- 1960 — «Дівоче джерело»
- 1960 — Av hjärtans lust
- 1962 — Älskarinnan
- 1963 — Lyckodrömmen
- 1964 — Svenska bilder
- 1965 — För vänskaps skull
- 1966 — Prinsessan
- 1968 — «Сором»
- 1969 — Som natt och dag
- 1970 — Storia di una donna
- 1976 — Mannen på taket
- 1977 — Paradistorg
- 1980 — Flygnivå 450
- 1984 — Ronja Rövardotter (озвучування)
- 1989 — Peter och Petra
- 1992 — Söndagsbarn
Телебачення
- 1955 — Hamlet
- 1961 — Han som fick leva om sitt liv
- 1961 — Mr Ernest
- 1961 — En handelsresandes död
- 1961 — Ljuva ungdomstid
- 1962 — Sex roller söka en författare
- 1968 — Rötter
- 1969 — Samtal med en död
- 1973 — Näsan
- 1973 — Pelikanen
- 1973 — En skugga
- 1979 — En handelsresandes död
- 1980 — Räkan från Maxim
- 1982 — Dubbelsvindlarna
- 1986 — Studierektorns sista strid
- 1986 — White Lady
- 1990 — Storstad
- 1990 — S*M*A*S*H
- 1993 — Polisen och domarmordet
- 1993 — Hemresa
- 1995 — Snoken
- 1996 — Idlaflickorna
Вибрані ролі в театрі
Рік | Роль | П'єса
автор |
Режисер | Театр |
---|---|---|---|---|
1938 | Señora Carrars gevär | Герман Грейд | Одеонтеатерн[5] | |
1940 | Еліза Парсонс | Tony ritar en häst
Леслі Сторм |
Гаррі Рек-Гансен | Бланштеатерн[6] |
1941 | Еллен | Det evigt manliga
Джеймс Тербер та Елліотт Наджент |
Стіг Торслов | Васатеатерн[7] |
1942 | Фанні Лімінг | Gudarna le | Карло Кейлі-Меллер | Королівський драматичний театр |
1943 | Сілла Тервандер, журналіст | Den stora skuggan
Карло Кейлі-Меллер |
Карло Кейлі-Меллер | Королівський драматичний театр |
Сюзетта Бурдьє | Kungen
Робер де Флер, Еммануель Арен і Гастон Арман де Кайаве |
Руне Карлстен | Королівський драматичний театр | |
1944 | Естер | Innanför murarna
Генрі Натансен |
Карло Кейлі-Меллер | Королівський драматичний театр |
1945 | Henriette Löwenflycht | Av hjärtans lust
Карл Рагнар Йіров |
Руне Карлстен | Королівський драматичний театр |
1948 | Сестра Тереза | «Філософський камінь» | Альф Шеберґ | Королівський драматичний театр |
1949 | Жінка | «Смерть комівояжера» | Альф Шеберґ | Королівський драматичний театр |
1950 | Катаріна Стенбок | «Ерік XIV» | Альф Шеберґ | Королівський драматичний театр |
1951 | Елін | Det lyser i kåken
Бйорн-Ерік Хёйер |
Інгмар Бергман | Королівський драматичний театр[8] |
Рут | Simon trollkarlen
Торі Сеттерхольм |
Арне Рагнеборн | Королівський драматичний театр | |
1952 | Любовиця | Furierna
Енріке Суарес де Деса |
Арне Рагнеборн | Королівський драматичний театр |
1964 | Перша fältkonkubinen | Tre knivar från Wei
Гаррі Мартінсон |
Інгмар Бергман | Королівський драматичний театр[9] |
1996 | Деллен Гекентерна | Fint folk
Кент Андерссон |
Томмі Берггрен | Королівський драматичний театр |
Радіотеатр
Рік | Роль | П'єса
автор |
Режисер |
---|---|---|---|
1947 | Міс Робертс, гувернантка | Mollusken Г'юберт Генрі Дейвіс |
Гуннар Скоглунд[10] |
1953 | Дружина | «Мідсоммар» | Пале Бруніус[11] |
1954 | Гелена Андерссон, вчителька | Vår ofödde son | Мімі Поллак[12] |
Примітки
- Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- Sveriges befolkning 1990: Valberg Hansson, Birgitta
- Skådespelaren Birgitta Valberg död. 31.03.2014.
- Arkivet Rollboken — Dramaten (швед.). www.dramaten.se. Архів оригіналу за 21 червня 2018. Процитовано 28 березня 2018.
- Älskade gudmor.
- Tony ritar en häst. Musikverket. 21.04.2016.
- Архив.
- Det lyser i kåken. Stiftelsen Ingmar Bergman. 17.10.2015.
- Tre knivar från Wei. Stiftelsen Ingmar Bergman. Процитовано 21.10.2015.
- Архив.
- Архив.
- Архив.
Література
- // Vem är Vem?. — Stockholm : Stor, 1962. — С. 1339.
- // Vem är det : Svensk biografisk handbok. — 1969. — С. 984.
Посилання
- Вальберг, Біргитта
- Біргитта Вальберг на сайті Svensk Filmdatabas
- Біргитта Вальберг Архівовано 21 червня 2018 у Wayback Machine. на сайті Королівського драматичного театру
]