Макс фон Сюдов

Сюдов народився у родині вихідців з Померанської Пруссії. Батько Карл Вільгельм фон Зюдов викладав фольклористику (у тому числі скандинавську та ірландську народну музику) в університеті Лунда, мати Марія фон Зюдов (уроджена Грета Раппе) була шкільною вчителькою. У Швеції прізвище Зюдов стало вимовлятися Сюдов.

1951 року Макс фон Сюдов закінчив акторську студію при театрі «Драматен» у Стокгольмі, а 1955 року переїхав до Мальме, де познайомився з Інгмаром Бергманом.

1965 року він вперше погодився на головну роль в американському фільмі, ним стала стрічка «Найвеличніша історія з коли-небудь розказаних», де Сюдов зіграв Ісуса Христа.

Незабаром він із родиною перебрався до Лос-Анджелесу.

У середині 70-х років він переїхав до Риму, де подружився з Марчелло Мастроянні і брав участь у зйомках багатьох італійських фільмів.

Кавалер ордена Почесного легіону.[2]

• 1949 — Просто мати — Нільс
• 1951 — Фрекен Юлія — Ганд
• 1957 — Сунична галявина — Генрік Акерман
• 1957 — Сьома печатка — Антониус Блок
• 1958 — Обличчя — Альберт Емануель Фоглер
• 1960 — Дівоче джерело — Тері
• 1961 — Крізь тьмяне скло — Мартін
• 1962 — Чудесна мандрівка Нільса Гольґерсона — батько
• 1963 — Причастя — Йонас Персон
• 1965 — Найвеличніша історія з коли-небудь розказаних — Ісус Христос
• 1966 — Меморандум Квіллера — Жовтень
• 1968 — Година вовка — Юхан Борг
• 1968 — Сором — Ян Розенберг
• 1969 — Пристрасть — Андреас Вінкельман
• 1970 — Лист з Кремля — полковник Коснов
• 1971 — Емігранти — Карл-Оскар Нільсон
• 1971 — Папуга — Салем
• 1972 — Поселенці — Карл-Оскар Нільсон
• 1973 — Екзорцист — Ланкестер Мерін
• 1974 — Степовий вовк — Гаррі Галлер
• 1975 — Три дні Кондора — Жубер
• 1975 — Останній воїн — барон
• 1976 — Подорож проклятих — капітан Шредер
• 1976 — Ясновельможні трупи
• 1976 — Собаче серце — Пилип Пилипович Преображенський
• 1976 — Татарська пустеля — капітан Ортіц
• 1977 — Крокуй або помри
• 1977 — Екзорцист 2 — Ланкестер Меррін
• 1979 — Ураган — доктор Даніелссон
• 1980 — Прямий репортаж про смерть — Джеральд Мортенхоу
• 1980 — Флеш Гордон — Мінг Безжалісний
• 1981 — Втеча до перемоги — майор Карл фон Штайнер
• 1982 — Політ Орла — доктор Саломон Андре
• 1982 — Конан-варвар — король Озрік
• 1983 — Ніколи не кажи «ніколи» — Ернст Ставро Блофельд
• 1984 — Втеча від сну — Пол Новотні
• 1984 — Дюна — доктор Кайнес
• 1985 — Досьє «Білорусь»
• 1985 — Камо грядеши (фільм, 1985) — апостол Петро
• 1985 — Останнє місце на Землі — Фрітьйоф Нансен
• 1986 — Друга перемога
• 1986 — Ханна і її сестри — Фредерік
• 1986 — Дует для солістки — доктор Льюїс Фельдман
• 1987 — Пелле-завойовник — Лассе
• 1990 — Пробудження — доктор Пітер Інгрем
• 1991 — Поцілунок перед смертю — Тор Карлссон
• 1991 — Коли настане кінець світу — Генрі Фарбер
• 1991 — Бик — Вікар
• 1991 — Європа — оповідач
• 1992 — Добрі наміри — Йохан Акерблом
• 1992 — Дотик руки
• 1993 — Нагальні речі — Ліланд Гаунт
• 1993 — Хайді
• 1995 — Громадянин Ікс — Олександр Бухановський
• 1995 — Суддя Дредд — головний суддя Фарго
• 1996 — Гамсун — Кнут Гамсун
• 1997 — Ворожі води — адмірал Чернавін
• 1998 — Куди приводять мрії — Перевізник/справжній Альберт Льюїс
• 2000 — Нюрнберг — Самуель Розенман
• 2001 — Интакто — Самуель
• 2002 — Особлива думка — Ламар Берджес
• 2004 — Кільце Нібелунгів — Ейвінд
• 2005 — Альпійська казка
• 2006 — Розслідування — імператор Тиберій
• 2007 — Година пік 3 — Варден Рейнард
• 2007 — Скафандр та метелик — Жан-Домінік Бобі старший
• 2008 — Людина та її собака — командир Поше
• 2009 — Соломон Кейн — Йосія Кейн
• 2009 — Оскар та Рожева Дама
• 2009 — Тюдори — кардинал фон Вальдбург
• 2010 — Острів проклятих — Джеремі Нейрінг
• 2010 — Робін Гуд — Сер Волтер Локслі
• 2011 — Страшенно голосно і неймовірно близько (фільм) — Томас Шелл-старший/арендатор
• 2012 — Москва 2017 — Джозеф Паскаль
• 2013 — Листи — Селест ван Ексем
• 2016 — Перший, останній — трунар
• 2016 — Гра престолів — триокий крук
• 2018 — Курськ — адмірал Володимир Петренко