Ділай Андрій Петрович

Андрій Степанович Ділай (нар. 13 жовтня 1958, Сокаль, Львівська область) — радянський та український футболіст, захисник та опорний півзахисник.

Андрій Ділай
Особисті дані
Повне ім'я Андрій Степанович
Ділай
Народження 13 жовтня 1958(1958-10-13) (63 роки)
  Сокаль, Львівська область, УРСР
Зріст 180 см
Вага 78 кг
Громадянство українець
Позиція захисник, опорний півзахисник
Юнацькі клуби
ДЮСШ (Сокаль)
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1979 «Говерла» (Ужгород) 35(2)
1980—1981 «Спартак/Прикарпаття» (І.-Ф.) 64(0)
1981—1986 «Дніпро» (Дніпроп.)147(3)
1987—1988 «Колос» (Нікополь) 49(2)
1988 «Ворскла» 18(0)
1989 «Зірка» (Кіровоград) 18(0)
1989—1991 «Колос» (Нікополь) 88(1)
1992 «Зірка» (Кіровоград) 14(0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Життєпис

Андрій Ділай народився 13 жовтня 1958 року в місті Сокаль Львівської області. Вихованець місцевої ДЮСШ, перший тренер — Я.Цимборський.

Розпочав кар'єру футболіста в 1978 році в аматорському клубі «Механізатор» (Іршава). А вже наступного року потрапив до складу друголігової ужгородської ««Говерли»», в складі якого відіграв 35 матчів та відзначився 2-ма голами. З 1980 по 1981 роки захищав кольори івано-франківського «Спартака» (наступного сезону команду було перейменовано в «Прикарпаття»), в складі якого в першій лізі зіграв 64 матчі, ще 8 матчів у складі клубу провів у кубку СРСР.

В 1981 році був переведений до складу команди вищої ліги чемпіонату СРСР, дніпропетровського «Дніпра». В складі дніпропетровського клубу дебютував 8 серпня 1981 року в виїзному матчі 24-го туру вищої ліги чемпіонату СРСР проти одеського «Чорноморця». Дніпропетровська команда в тому матчі здобула перемогу з рахунком 1:0. Андрій вийшов на поле на 75-ій хвилині замість Анатолія Оленьова[1]. Дебютним голом у дніпропетровській команді відзначився 25 червня 1983 року в домашньому матчі 15-го туру вищої ліги чемпіонату СРСР проти донецького «Шахтаря». В цьому матчі перемогу здобула дніпропетровська команда з рахунком 3:2. Ділай вийшов на поле в стартовому складі команди та відіграв увесь матч, а на 35-ій хвилині відзначився голом[2]. В дніпропетровському «Дніпрі» виступав на позиції опорного півзахисника, але при цьому міг й організувати атаку своєї команди. На момент переходу в «Дніпро» команда була аутсайдером вищої ліги. Проте допоміг команді дійти до 1/4 фіналу Кубку чемпіонів. В 1983 році відзначився 7-ма результативними переачами, при чому три з них виконав 10 вересня в домашньому матчі проти вільнюського «Жальгіріса» (3:1)[3]. Покинув клуб у 1986 році разом з тодішнім головним тренером, Володимиром Ємцем. За період свого перебування в Дніпропетровську в чемпіонаті СРСР зіграв 147 матчів та забив 3 м'ячі, ще 25 матчів у складі дніпропетровців зіграв у кубку СРСР та 7 матчів у єврокубках.

З 1987 по 1988 роки виступав у складі першолігового нікопольського «Колоса». За час свого перебування в Нікополі в чемпіонатах України зіграв 49 матчів та відзначився 2-ма голами, ще 4 матчі в складі «Колоса» зіграв у кубку СРСР. У 1988 та 1989 роках виступав в складі «Ворскли» (18 матчів) та «Зірки». В 1989 році знову повернувся до Нікополя, в складі «Колоса» (до 1991 року) в чемпіонатах України зіграв 88 матчів та відзначився 1 голом, ще 5 матчів провів у складі «Колоса» в кубку СРСР.

Сезон 1991/92 років провів в Угорщині.

В 1992 році перейшов до клубу з Перехідної ліги чемпіонату України, кіровоградської «Зірки». 11 квітня 1992 року дебютував у складі кіровоградської команди в виїзному матчі 2-го туру підгрупи 1 перехідної ліги чемпіонату України проти харківського «Олімпіка». Харківський клуб здобув перемогу з рахунком 3:1. Андрій вийшов на поле в тому поєдинку в стартовому складі та відіграв увесь поєдинок[4]. Протягом свого перебування в «Зірці» зіграв 14 матчів.

Завершив активну кар'єру гравця в сезоні 1993/94 років виступами в сокальському «Хіміку». У складі цього клубу зіграв 1 поєдинок у кубку України.

Досягнення

Примітки
  1. «Чорноморець» (Одеса) - «Дніпро» (Дніпропетровськ)
  2. «Дніпро» (Дніпропетровськ) - «Шахтар» (Донецьк)
  3. «Дніпро» (Дніпропетровськ) - «Жальгіріс» (Вільнюс)
  4. «Олімпік» (Харків) - «Зірка» (Кіровоград)

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.