Діонісій IV

Діонісій IV Серогланис Муселимис Комнін (грец. Διονύσιος Δ΄ Μουσελίμης нар. ?, Константинополь — 23 вересня 1696, Тирговіште) — патріарх Константинопольський, обирався 5 раз (1671-73, 1676-79, 1682-84, 1686-87 і 1693-94).[1]

Діонісій IV
 
Альма-матер: Велика школа нації
Діяльність: священнослужитель
Народження: 1600-ті
Константинополь, Османська імперія
Смерть: 23 вересня 1696(1696-09-23)
Тирговіште, Румунія
Похований: Radu Vodă Monasteryd

У січні 1672 року під головуванням Діонісія в Константинополі відбувся Собор. Його скликали через конфесійні суперечки між католиками і кальвіністами у Франції. Обидві сторони прагнули довести, що їх віровчення відповідає догмам православної Церкви. Собор дав відповіді на питання, що обговорювалися в полеміці: питання богослов'я таїнств та інших аспектів церковного вчення (первородний гріх, виправдання благодаттю, необхідність єпископського сану та ін.).[1]

Приєднання Київської митрополії до Московського патріархату

У період третього і четвертого патріаршества Діонісій був втягнутий у справу про перепідпорядкування Київської митрополії Константинопольського патріархату під церковну юрисдикцію Московському патріарху. За наполегливим проханням майбутнього Київського митрополита Гедеона Святополк-Четвертинського та гетьмана В. Самойловича з Москви в Константинополь до попередника Діонісія патріарха Якова було відправлено посла-грека Захарія Іванова (Софір) з метою отримати грамоту про передачу Київської митрополії під владу Московського патріарха. Патріарх Яків відмовився дати згоду без дозволу османського візира. Московський уряд не став звертатися до візира і 8 листопада 1685 року архієпископ Луцький Гедеон був зведений Московським патріархом Іоакимом на Київську митрополичу кафедру. Тоді ж в Константинополь вирушили посли гетьмана В. Самойловича Іван Лисиця і дяк Нікіта Алєксєєв з грамотами від Московського патріарха Іоакима і царів Івана V і Петра I з проханням затвердити перехід Київської митрополії під юрисдикцію Москви і підтвердити поставлення митрополита Гедеона. Посли звернулися до знаходився в Адріанополі великому везиру, який, прагнучи зберегти хороші відносини з Москвою, що дав згоду на перехід Київської митрополії під владу Московського патріарха. Дізнавшись про це, Єрусалимський патріарх Досифей II неохоче погодився з цим рішенням і сприяв отриманню грамот у Діонісія, який приїхав в Адріанополь, щоб підтвердити своє чергове обрання патріархом у великого візира. 5 червня 1686 року Діонісій передав послам грамоти, адресовані царям, Московському патріарху, гетьману і Київському митрополиту, за яким він тимчасово давав право Московському патріарху висвячувати митрополита на Київську митрополію і підтверджував поставлення митрополита Гедеона. Посли вручили патріархові Діонісію 200 золотих і 120 соболів.[1][2][3]

Анафема

У 1687 році Константинопольський Собор засудив патріарха Діонісія за передачу Київської митрополії Москві, оцінивши цей акт як симонію, тобто хабарництво, і позбавив Діонісія патріаршого престолу. Таким чином вчинок патріарха Діонісія Собор визнав незаконною дією.

В 1924 році Вселенський патріарх Григорій VII дав Польській Православній Церкві томас (документ) про автокефалію, посилаючись на те, що приєднання Київської митрополії до Московського Патріархату було проведено не за церковними канонами. А в 1990 році Вселенський патріарх Димитрій в листі до Московського патріарха писав, що Константинопольська Церква визнає Російську Православну Церкву в межах 1589 року. На таких самих підставах був даний томос про автокефалію Православній Церкві України в 2019 році. Тобто Акт "передачі" Київської митрополії Діонісія Константинопольський патріархат не визнавав.

Смерть

Похований у монастирі Ради-Воде.[1]

Примітки
  1. ДИОНИСИЙ IV СЕРОГЛАНИС. www.pravenc.ru. Процитовано 24 січня 2019.
  2. Каптерев Н. Ф. Сношения Иерусалимского патриарха Досифея с русским правительством (1669-1707). М., 1891. С. 72-81; История РЦ. Т. 7. С. 536-540
  3. Лотоцький О. Автокефалія: У 2 томах. - К.: Українська Православна Церква Київського Патріархату. - Репринт. - 1999. - Т.2. - 555 + зміст на 6 ст.


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.