Діордіца Ігор Олександрович

І́гор Олекса́ндрович Діорді́ца — молодший сержант Збройних сил України.

Діордіца Ігор Олександрович
 Молодший сержант
Загальна інформація
Військова служба
Приналежність  Україна
Вид ЗС  Збройні сили
Війни / битви Війна на сході України
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Життєпис

Після проходження строкової служби в армії закінчив педагогічний інститут і почав шукати собі роботу. Якось гуляючи центром міста разом зі своїм армійським другом Максимом Трачуком зайшли у військомат і вирішили записатись на контракт. Після початку Антитерористичної операції на сході України разом поїхали на передову і опинились в одному підрозділі.

Бойовий шлях

6 серпня 2014 року з Донецької прокуратури надійшло повідомлення — про можливі правопорушення на блокпосту поблизу Первомайська. Для з'ясування обставин виїхали майор юстиції Михайло Кондратьєв, молодший сержант Ігор Діордіца, старший солдат Максим Трачук та водій-солдат Максим Алдошин. Біля села Опитне УАЗ, яким він керував, потрапив в засідку терористів.

Після цього Кондратьєв наказав їхати до села Піски, неподалік залізничного мосту автомобіль потрапив під шквальний обстріл терористами з лісосмуги — із обидвох боків дороги. Майор Кондратьєв зазнав смертельного поранення в голову, інші вояки — різного ступеня тяжкості. Алдошин, незважаючи на поранення, намагався від'їхати, втрачаючи при цьому кілька разів свідомість. Зміг вивести автомобіль у безпечне місце, врятувавши цим життя двох співслужбовців, що перебували в автомобілі. Молодший сержант Діордіца надавав медичну допомогу іншим воякам, будучи серйозно пораненим в шию; на трьох була лише одна ампула з ліками, уколи робили, аж доки не зламалася голка. Під обстрілом терористів рятувальники вивезли Трачука та Діордіцу. Максима, який відповз на 400 метрів від місця події, знайшли пізніше та, важко пораненого, доставили у лікарню міста Красноармійська. Алдошин помер у військовому шпиталі.

Подальша доля

Після того бою Максим Трачук дуже довго лікувався й був комісований через поранення. Згодом був прийнятий на службу. Старший стрілець роти Миколаївського зонального відділу Військової служби правопорядку Південного територіального управління[1]. Ігор півтора місяця провів у госпіталі і після місячної відпустки повернувся на службу. Працює помічником начальника групи охорони й патрульно-постової служби Миколаївського зонального відділу Військової служби правопорядку Південного територіального управління. Хотів повернутися в АТО, але командири не пустили через поранення, що ще дається взнаки. Планує вступати на навчання до Одеської академії сухопутних військ. Наречена Ігоря теж служить за контрактом.

Нагороди

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни нагороджений

  • орденом «За мужність» III ступеня (27.11.2014).

Примітки

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.