Київський національний лінгвістичний університет

Ки́ївський націона́льний лінгвісти́чний університе́т (КНЛУ) — вищий навчальний заклад України. Засновано 30 березня 1948 року як Київський державний педагогічний інститут іноземних мов. Розташований у Києві, Печерський район. Має статус автономного навчального закладу.

університет
Київський національний лінгвістичний університет
КНЛУ
Емблема
Другий корпус університету
Другий корпус університету
50°25′36″ пн. ш. 30°31′05″ сх. д.
Країна  Україна
Розташування Київ
Девіз
  • Ad orbem per linguas/До світу через мови
  • Засновано 30 березня  1948
    Акредитація: IV рівня
    Ректор Васько Роман Володимирович (з 2009)
    Студентів: 7 000
    Докторів наук: 54
    Професорів: 50
    Вебсайт: www.knlu.edu.ua
    Адреса: Україна, 03680, МСП, м. Київ-150, вул. Велика Васильківська, 73

     Київський національний лінгвістичний університет у Вікісховищі

    Історія

    Київський національний лінгвістичний університет є правонаступником Київського державного педагогічного інституту іноземних мов, заснованого наказом Міністерства освіти УРСР № 524/69 від 30 березня 1948 року.

    Постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 1994 року № 592 Київського державного педагогічного інституту іноземних мов був перейменований на Київський державний лінгвістичний університет.

    Враховуючи загальнодержавне і міжнародне визнання результатів діяльності та вагомий внесок у розвиток національної освіти і науки, Указом Президента України від 7 серпня 2001 року № 591/2001 Київському державному лінгвістичному університету надано статус національного. За шістдесят років свого існування Київський національний лінгвістичний університет пройшов шлях, що був позначений досягненнями в багатьох галузях іноземної філології.

    У 1948—1949 навчальному році на перший курс трьох факультетів (англійської, французької та іспанської мов) Київського державного педагогічного інституту іноземних мов було зараховано 238 студентів, з якими працювало 19 штатних викладачів та 11 сумісників. 1953 року відкрито факультет німецької мови, 1977 — факультет російської мови для іноземних громадян, у 1983 — підготовчий факультет для іноземних громадян. У 1962 році відкрито аспірантуру, а в 1992 — докторантуру.

    За роки незалежності України КНЛУ доклав значних зусиль щодо практичної реалізації важливого державного завдання — підготовки висококваліфікованих фахівців з іноземних мов (викладачів та перекладачів) для забезпечення потреб не тільки України, але і багатьох країн світу. Порівняно з 1990 роком контингент студентів збільшився удвічі (з 3224 студентів у 1990 році до майже 6000 студентів у 2012 році, з яких більше 400 — іноземні громадяни). За останнє десятиріччя в університеті відкрито економіко-правовий факультет, факультети перекладачів, сходознавства, а також 10 нових спеціалізованих кафедр.

    Університет є засновником Української філії Міжнародної асоціації викладачів англійської мови як іноземної, підтримує плідні контакти з освітньо-культурними представництвами зарубіжних країн в Україні (Американський Дім, Британська Рада, Інститут Ґьоте, Французький культурний центр, Японський культурний центр). З 1993 року в університеті функціонує перша в Україні кафедра ЮНЕСКО.

    Кампуси і корпуси

    КНЛУ має 3 навчальні корпуси, 4 студентські гуртожитки, комп'ютеризовану бібліотеку з фондом літератури у понад 1 мільйон примірників, 10 комп'ютерних класів на 300 робочих місць, сучасний спортивний комплекс, студентську їдальню та буфети.

    Підготовка фахівців

    З 12 вересня 1994 року згідно з Постановою № 592 Кабінету Міністрів України Київський національний лінгвістичний університет внесено до реєстру закладів освіти України з наданням ліцензії на право здійснення освітньої діяльності за III—IV рівнями акредитації. КНЛУ має право готувати фахівців за освітньо-кваліфікаційними рівнями:

    бакалавр, спеціаліст, магістр

    із спеціальностей:

    Викладачі та структура КНЛУ

    З березня 2011 р. у КНЛУ функціонує 7 факультетів. До реорганізації до його складу входили 2 інститути, 10 факультетів, 35 кафедр.

    У КНЛУ працюють понад 680 штатних викладачів, з них: 54 доктори наук, професори, 311 кандидатів наук, доцентів.

    12 викладачів є академіками і членами-кореспондентами галузевих академій України. 14 викладачам присвоєні почесні звання «Заслужений працівник освіти України» та «Заслужений діяч науки і техніки України», 2 відзначені Державними преміями.

    КНЛУ має 3 навчальні корпуси, 4 студентські гуртожитки, комп'ютеризовану бібліотеку із фондом літератури понад 1 мільйон примірників, 30 комп'ютерних класів на 450 робочих місць, спортивний комплекс, студентську їдальню та буфети.

    У КНЛУ відкрився центр угорської мови, а в найближчі роки в Київському національному лінгвістичному університеті планується підготовка фахівців з тайської, індонезійської, словацької, естонської та польської мов. Найближчим часом в університеті планується поглибити вивчення китайської мови. Посол Китайської Народної Республіки в Україні «запропонував відкрити філіал Інституту Конфуція».

    Головними завданнями вишу на найближчу перспективу є зміцнення матеріально-технічної бази, зокрема, забезпечення університету сучасними телекомунікаційними та інформаційними технологіями, створення центрів країн, мова яких вивчається в університеті, модернізація бібліотеки, зокрема її комп'ютеризація.[1]

    З 1993 року в університеті функціонує економічно-правовий факультет. З 2015 року деканом факультету сумнівними засобами стала Романенко Ольга Олександрівна, що не мала досвіду ані роботи ані викладання, після захисту кандидатської роботи, наукова цінність якої однак не доведена.

    Інститути

    Інститут східних мов

    Економіко-правовий інститут: Спеціальність «Менеджмент», Спеціальність «Правознавство», Спеціальність «Маркетинг».

    Факультети

    • Факультет германської філології
    • Факультет романської філології і перекладу
    • Факультет перекладознавства
    • Факультет сходознавства
    • Факультет економіки та права
    • Факультет слов'янської філології
    • Підготовче відділення для іноземних громадян факультету слов’янської філології

    Відділи

    • Бібліотека
    • Відділ науково-дослідної роботи (аспірантура та докторантура)
    • Відділ міжнародних зв'язків
    • Відділ навчально-виховної роботи
    • Видавництво Університету
    • Музей Університету

    Ректори

    Почесні доктори

    • Ніколаєва Софія Юріївна — почесний доктор Університету. Відомий вчений у галузі лінгводидактики, є автором близько 150 наукових праць. Підготувала 19 кандидатів наук, одного доктора. Нагороджена орденом «За досягнення» (третього ступеня, 1998), багатьма почесними грамотами Міністерства освіти України. Присвоєне почесне звання «Заслужений працівник народної освіти України» (1992).
    • Дворжецька Маргарита Петрівна — почесний доктор Університету. Підготувала 14 кандидатів наук, є автором понад 110 науково-методичних робіт.

    Нагороджена Почесною грамотою Президії Верховної Ради України (1990), медаллю А. С. Макаренка (1985), дипломом Ярослава Мудрого АН ВШ України (1996); Почесними грамотами Міністерства освіти України.

    • Скляренко Ніна Костянтинівна — почесний доктор університету. Підготувала 21 кандидата педагогічних наук з методики викладання іноземних мов, опублікувала близько 100 наукових праць.

    У 1981 р. нагороджена бронзовою медаллю Головного комітету Виставки досягнень народного господарства СРСР, у 1984 р. — медаллю Республіки В'єтнам; у 1996 р. нагороджена знаком «Відмінник освіти України», у 1998 р. — Почесною грамотою Міністерства освіти України.

    Відомі випускники-науковці

    • Артемчук Галік Ісакович — ректор Київського національного лінгвістичного університету з 26 грудня 1988 р. до 10 червня 2009 р., професор, дійсний член АПН України, Заслужений працівник освіти України, кавалер ордена «За заслуги ІІ і ІІІ ступенів», кавалер ордена Святого Володимира, багатьох іноземних нагород.
    • Буніятова Ізабелла Рафаїлівна — доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри германської філології Київського університету імені Бориса Грінченка.
    • Васько Роман Володимирович — ректор Київського національного лінгвістичного університету з квітня 2010 р. і дотепер, доктор філологічних наук, професор, заслужений працівник освіти України.
    • Воробйова Ольга Петрівна — доктор філологічних наук, професор, заслужений працівник освіти, нагороджена нагрудним знаком «За наукові досягнення».
    • Валігура Ольга Романівна — доктор філологічних наук, професор, має понад 90 наукових публікацій.
    • Бігич Оксана Борисівна — доктор педагогічних наук, професор. Має понад 100 публікацій.
    • Рукіна Емма Петрівна — кандидат філологічних наук, професор, заслужений працівник освіти України.
    • Фесенко Валентина Іванівна (1959—2012) — доктор філологічних наук, професор. Нагороджена грамотою МОН за багаторічну сумлінну працю, особистий внесок у підготовку висококваліфікованих спеціалістів, плідну науково-педагогічну діяльність. Є автором більше сотні наукових публікацій.
    • Кагановська Олена Марківна — доктор філологічних наук, професор, має понад 100 публікацій.
    • Максименко Анатолій Петрович — доктор педагогічних наук, професор, має понад 50 публікацій.
    • Гринюк Галина Аркадіївна — кандидат педагогічних наук, професор, заслужений працівник освіти України.
    • Данилич Валентина Стефанівна — доктор філологічних наук, професор. Нагороджена нагрудним знаком «Софія Русова».
    • Гнаткевич Юрій Васильович — кандидат педагогічних наук, завідувач кафедри іноземних мов КПІ, народний депутат України 1-ого, 5-ого і 6-ого скликань Верховної Ради України.

    Відомі випускники-митці

    Відомі випускники-військовики

    Нагороди та репутація

    • Рейтинг вузів «10 найкращих ВНЗ України з гуманітарних спеціальностей 2012 р.» — 4 місце;
    • Зведений рейтинг лідерів вищої освіти, складений на основі оцінок роботодавців країни «10 найкращих ВНЗ України 2012 р.» — 8 місце;
    • Рейтинг ВНЗ України «Компас 2012» — Юридичні спеціальності — 10 місце.

    Галерея

    «Студентський меридіан»

    «Студентський меридіан» газета Київського національного лінгвістичного університету, виходить щомісяця. Головний редактор — Таміла Модестівна Костюк. Обсяг газети — 4 шпальти. Тираж газети — 500—1000 примірників. Її можна знайти в деканатах, на кафедрах факультетів, у профкомі. Окрім того, на вебсайті КНЛУ газету читають протягом місяця ще близько 5000 осіб. «Студентський меридіан» розповсюджується безкоштовно. У листопаді — грудні 2009 «Студентський меридіан» не вийшов у друк, оскільки в. о. КНЛУ М. І. Соловей не виділив гроші, посилаючись на брак коштів в університеті. Натомість газета регулярно виходила в інтернеті, де користується широкою популярністю.[джерело?] Останній доступний електронний випуск газети — травень-червень 2013 року.

    Посилання

    Примітки

    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.