Дітер Гекінг

1 липня 2000 року Гекінг розпочав тренерську кар'єру, очоливши клуб Регіоналліги-Норд «Ферль»[2]. Його дебютний матч на посаді тренера пройшов 1 серпня 2000 року проти «Айнтрахта» (Брауншвейг) (0:2)[3]. Однак після того, як Дітер заявив про свій намір покинути клуб, керівники клубу звільнили його після всього 20 ігор на тренерській лаві. Він був звільнений 31 січня 2001 року[2]. Його останнім матчем стала перемога 2:1 над столичною «Теніс Боруссією»[3]. «Ферль» був на сьомому місці у таблиці, коли Геккінг був звільнений[4].

Гекінг не був вільним протягом тривалого часу і вже 27 березня 2001 року очолив інший клуб Регіоналліги-Норд «Любек»[5]. Геккінг зумів закінчити з командою сезон на третьому місці, поступившись лише одним місцем, щоб не підвищитись у класі[6]. Натомість наступного сезону команда виграла свій дивізіон і вийшла в Другу Бундеслігу[7]. Там Геккінг зумів забезпечити «Любеку» 11 місце в сезоні 2002/03 і врятувати від вильоту[8]. У наступному сезоні результати погіршились і клуб вилетів назад до Регіоналліги, зайнявши 15 позицію в другому дивізіоні[9]. Проте у тому ж сезоні клуб показав один з найкращих кубкових результатів, вийшовши у півфінал кубка Німеччини, де їх лише в додатковий час вибив майбутній тріумфатор турніру «Вердер» (Бремен)[10]. Тим не менш контракт тренера з клубом продовжений не був і він покинув «Любек» 25 травня 2004 року[11].

1 липня 2004 року Геккінг став головним тренером команди «Алеманія» (Аахен) з Другої Бундесліги[12]. Тим не менш клуб мав право зіграти у Кубку УЄФА, оскільки він був фіналістом національного кубку у попередньому сезоні, програвши «Вердеру». Оскільки бременський клуб також виграв чемпіонат Німеччини, він був кваліфікований до Ліги чемпіонів і «Алеманія» таким чином зайняла місце «Вердера» в Кубку УЄФА. Аахенський клуб у цьому євротурнірі виграв кілька дуже хороших ігор і перемігшт, серед інших, французький «Лілль» та грецький АЕК вийшли з групи та поступились лише в 1/16 фіналу нідерландському АЗ[13]. У чемпіонаті «Алеманія» зайняла шосте місце[13], але в наступному сезоні 2005/06 Гекінг привів команду до другого місця та вийшов з нею в Бундеслігу[14].

Проте Гекінг керував «Алеманією» у вищому дивізіоні лише у трьох матчах[15]. Після цього він вирішив залишити клуб заради свого колишнього клубу «Ганновер 96», куди і перейшов 7 вересня 2006 року, щоб заповнити вакансію, що залишилася після звільнення Пітера Нойрурера за три поспіль поразки на старті сезону[16]. За іронією долі, остання гра для Нойрурера була домашнья поразка 0:3 від «Алеманії» Гекінга[16]. «Алеманія» перебувала на 14-му місці, коли Геккінг покинув клуб[17]. Він закінчив свою роботу з клубом з рекордним рахунком: 42 перемоги, 14 ничиїх і 27 поразок у 82 матчах[18].

Дітер Гекінг офіційно взяв на себе роботу тренера «Ганновера» 7 вересня 2006 року[16], однак тренер дублюючуої команди Мікаель Шенберг керував матчем Кубку Німеччини з «Динамо» (Дрезден) 9 вересня 2006 року[19][20]. Гекінг вивів «Ганновер» з похмурого початку, який залишав їх на останньому місці в чемпіонаті на момент його прибуття. Крім того, команда досягла хорошого результату, дійшовши до чвертьфіналу Кубка Німеччини[21], а сезон закінчила на комфортному 11-му місці в Бундеслізі[22].

Дітер Гекінг 2010 року під час роботи за «Нюрнберг».

У наступному сезоні «Ганновер» поліпшив свою позицію в лізі, закінчивши сезон восьмим, але в третьому клуб знову став виступати гірше і закінчив сезон 2008/09 на 11-му місці. 19 серпня 2009 року Геккінг добровільно подав у відставку з посади після невдалого початку сезону 2009/10 років[23]. Останній матч Геккінга — 1:1 проти «Майнца», після якого клуб опустився на 14-те місце[24]. Геккінг закінчив роботу з клубом з результатом 39 перемог, 30 нічиїх і 40 поразок у 109 матчах[25].

22 грудня 2009 року Гекінг прийняв пропозицію попрацювати у клубі «Нюрнберг»[26]. Гекінг закінчив сезон на 16 місці і змушений був зіграти у плей-оф за право збереження місця в Бундеслізі[27]. «Нюрнберг» виграв обидві гри плей-оф у «Аугсбурга» (1:0 і 2:0) та врятувався від вильоту[28].

У наступному сезоні 2010/11 «Нюрнберг» дістався до чвертьфіналу Кубку Німеччини, де їх вибило «Шальке 04», а в чемпіонаті клуб закінчив на шостому місці, поступившись лише одним місцем «Майнцу» за право зіграти у Лізі Європи. В третьому сезоні «Нюрнберг» знову погіршив результати і закінчив на 10 місці в Бундеслізі. Після цього по ходу сезону 2012/13 Геккінг застосував пункт у своєму договорі залишити клуб[29]. Його останній матч був нічиєю 1:1 проти «Вердера» 16 грудня 2012 року[30]. «Нюрнберг» був на 14 місці, коли Дітер покинув клуб[31]. Геккінг завершив роботу з клубом з результатом 42 перемоги, 23 нічиїх та 47 поразок у 112 матчах[32].

Дітер Гекінг на прес-конференції як тренер «Вольфсбурга». 2014 рік.

22 грудня 2012 року Геккінг став наставником «Вольфсбурга»[29]. Він дебютував в цій якості 19 січня 2013 року, перемігши з рахунком 2:0 суперників зі «Штутгарта»[33]. Дітер очолив команду, коли вона була на 15-му місці в таблиці і закінчив сезон з командою на 11-му місці. У першому повноцінному сезоні на посаді головного тренера «вовки» з Гекінгом закінчили сезон на 5-му місці і кваліфікувались у Лігу Європи. В цьому турнірі команда виступала також досить вдала, зокрема у березні 2015 року команда Геккінга перемогла міланський «Інтернаціонале» 3:1 у першому матчі та 2:1 у другому[34]. Лише у чвертьфіналі «вовків» зупинив інший італійський клуб «Наполі»[35].

Проте найбільшими досягнення «Вольфсбурга» стали національні турнірі — під керівництвом Дітера 2015 року «вовки» виграли Кубок[36] і Суперкубок Німеччини[37], а також стали віце-чемпіонами Німеччини. Це були перші великі трофеї Гекінга[38]. Сам наставник був визнаний найкращим тренером країни 2015 року.

З наступного сезону розпочався спад у грі клубу — у Лізі чемпіонів «Вольфсбург» виграв групу В, але зрештою був ліквідований «Реалом» у чвертьфіналі турніру[39]. Чемпіонат же клуб закінчив лише на восьмому місці, не кваліфікувавшись навіть до Ліги Європи на наступний сезон.

17 жовтня 2016 року Дітер був звільнений з поста головного тренера «Вольфсбурга»[40]. Клуб, в 7 матчах набравши 6 очок, перебував на 14 місці в турнірній таблиці. Геккінг завершив роботу з клубом з результатом 81 перемоги, 42 нічиїх та 43 поразки в 166 матчах[41].

22 грудня 2016 року очолив менхенгладбахську «Боруссію», замінивши звільненого Андре Шуберта[42]. Контракт розрахований до 2019 року[43]. Дітер зумів покращити результат команди і закінчив з нею той сезон на 11 місці. Наступного року вона фінішувала дев'ятою, а ще за рік — п'ятою, кваліфікувавшись до Ліги Європи. Попри це, допрацювавши контракт і не отримавши пропозиції щодо його подовження, по завершенні того сезону 2018/19 залишив менхенгладбаську команду.

29 травня 2019 року уклав однорічний тренерський контракт з клубом «Гамбург», представником Другої Бундесліги. Команда Гекінга завершила сезон на четвертому місці другого дивізіону, не зумівши підвишитися у класі, і 4 липня 2020 року тренер залишив Гамбург.

Станом на 28 червня 2020

• Володар Кубка Німеччини (1):

«Вольфсбург»: 2014–15

• Володар Суперкубка Німеччини (1):

«Вольфсбург»: 2015