Дієго Флорес

Від перших років 21-го століття належав до когорти провідних аргентинських шахістів. Від 2001 року бере участь у фіналах індивідуальних чемпіонатів країни[1], у яких здобув три медалі: золоту (2005), срібну (2008) i бронзову (2006). 2005 року взяв участь у кубку світу, де в 1-му колі поступився Теймурові Раджабову[2]. 2013 року здобув у Кочабамбі бронзову медаль чемпіонату Америки[3].

Неодноразово представляв Аргентину на командних змаганнях, зокрема: п'ять разів на шахових олімпіадах (2006, 2008, 2010, 2012, 2014)[4] а також на командному панамериканському чемпіонаті (2009)[5].

Переміг або поділив 1-ше місце на міжнародних турнірах, зокрема, в таких містах як:

• Буенос-Айрес (1999, 2001, 2004 - двічі, 2005),
• Олаваррія (2003, 2005),
• Вілла Мартеллі (2004),
• Вілла Баллестер (2005),
• Гавана (2005, Меморіал Капабланки, турнір Premier I),
• Вінсенте Лопес (2005),
• Сантьяго (2005, зональний турнір),
• Мар-дель-Плата (2006),
• Альбасете (2006),
• Потреро де лос Фуньєс (2007, зональний турнір),
• Лорка (2007).

Увага: список успіхів неповний (поповнити від 2007 року).

Найвищий рейтинг Ело дотепер мав станом на 1 січня 2011 року, досягнувши 2628 пунктів, посідав тоді 1-ше місце серед аргентинських шахістів[6].

• ChessBase Megabase 2007
• Title Applications (GM): Flores, Diego (англ.)

• Особова картка Дієго Флореса на сайті ФІДЕ
• Партії Дієго Флореса в базі Chessgames
• Особова картка Дієго Флореса на сайті 365chess.com
• Виступи на шахових олімпіадах